Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Про вдосконалення структури і змісту завдань для проведення ІV етапу учнівських олімпіад з географії

Йосип Романович Гілецький
Йосип Романович Гілецький
Йосип Романович Гілецький - доцент кафедри географії та природознавства Прикарпа
Блогер наразі offline
- 17 січня 2011 Дискусії та обговорення 2 Коментарів

ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЧЕТВЕРТОГО ЕТАПУ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ  УЧНІВСЬКИХ ОЛІМПІАД З ГЕОГРАФІЇ

Всеукраїнські учнівські олімпіади, як вказується у нормативних документах проводять з метою пошуку, підтримки, розвитку творчого потенціалу обдарованої молоді. Творчий потенціал, як відомо, базується на уявленні і фантазії, асоціативних зв’язках, багатстві інтуїтивних процесів, які здійснюються у процесі творчої діяльності. А отже, щоб виявити і оцінити його, потрібно підбирати типи завдань, які здебільшого носять творчий характер.
У цій публікації на прикладі завдань для 11 класу IV етапу XXXVII Всеукраїнської олімпіади з географії, яка проводилась у місті Житомирі, ми хочемо проаналізувати на скільки відповідає підбір завдань загальній меті виявлення творчих особистостей, а також запропонувати можливі шляхи удосконалення структури і змісту олімпіадних завдань.
Почнем з того, що структура і зміст завдань зазнавали впродовж останього десятиріччя суттєвих трансформацій. Так, з 2001 року на четвертому етапі Всеукраїнської олімпіади з географії почали використовуватись тестові завдання. Тоді ж припинилося використання атласів на теоретичному етапі. Це зумовило зміну структури та характеру творчих і практичних завдань на олімпіадах. Отже, вже у 2010 році вона була такою:

Таблиця 1

Кількість і питома вага завдань кожного типу
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
Творчі завдання
Практичні завдання
Кількість
30
3
5
У балах
30
12+12+12
12+12+12+ 5+5
У відсотках
26,8
32,1
41,1

З першого погляду видно, що питома частка завдань, які власне називаються творчими, становить менше третини. Однак зрозуміло, що і тестові завдання можна сформулювати таким чином, щоб вони носили творчий характер, а тому необхідно детальніше проаналізувати зміст завдань, щоб зробити кінцеві висновки.

Почнемо огляд з аналізу тестових завдань. Для цього визначимо декілька найважливіших критеріїв, які беруться до уваги у процесі розробки завдань цього типу. Якщо не дуже деталізувати, а узагальнити, то можна звести їх до трьох найважливіших: відповідність змісту чинній навчальній програмі; коректність формулювань основи завдання та варіантів відповіді; наявність лише однієї однозначно правильної відповіді.
Для оцінки творчого характеру змісту завдань пропонуємо класифікувати їх за складністю навчальних цілей. Для цього скористаємося широко поширеною на заході теорією когнітивних рівнів за Блумом: знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінювання. Однак, пропонуємо застосувати її у дещо трансформованому, спрощеному вигляді. Так, під завданнями на «знання» пропонуємо розуміти ті, які розраховані на відтворення фактів і основних географічних понять. Завдання на «розуміння» передбачають знання закономірностей, причинно-наслідкових зв’язків. Завданнями на «застосування» пропонуємо вважати ті, які передбачають виконання певних дій за напрацьованими під час практичних робіт алгоритмами (визначення географічних координат, масштабу, відносної вологості, опису річки тощо). Три інші рівні за Блумом пропонуємо об’єднати у категорію «творче застосування знань». Під нею розуміємо такі завдання, в яких учням подається невідома для них інформація, яку їм потрібно проаналізувати, виробити певні рішення на основі здобутих знань і зробити конкретний кінцевий висновок.
Проаналізувавши усі 30 тестових завдань, які подані нижче, за обраними критеріями, результати оцінки уклали у формі таблиці (таблиця 2). У ній рівні тестових завдань за ступенем творчого характеру змісту позначені скороченнями: З – знання, Р – розуміння, Зс – застосування за алгоритмом, ЗТ – творче застосування знань. У передруці тестових завдань жирним курсивом виділені ті фрагменти до яких є питання щодо коректності та стилю формулювань. Нижче прокоментуємо окремі з них конкретно.
Тестові завдання першого туру
1.     Норвегія знаходиться на 7-му місці в світі за обсягами виробництва алюмінію. Назвіть головну причину цього?
А) в Норвегії є кваліфікована робоча сила;
Б) Норвегія займає одне з перших місць у світі з виробництва електроенергії;
В) Норвегія має велике родовище бокситів;
Г) Норвегія володіє широким споживчим ринком.
2.     Визначте для яких країн характерні наступні ознаки:   мають великі запаси різноманітних корисних копалин; великі трудові ресурси; у структурі господарства провідне місце посідає обробна промисловість:
А) нові індустріальні країни;
Б) країни, що розвиваються;
В) країни, що експортують нафту;
Г) всі країни, що розвиваються.
3.     Зазначте гірську породу метаморфічного походження:
А) граніт;         Б) торф;
В) вапняк;        Г) мармур.
4.     Визначте на скільки екваторіальний радіус Землі довший від полярного:
А) 57,9 км;       Б) 44,3 км;
В) 21,4 км;       Г) 5,1 км.
5.     Назвіть суми добових температур за вегетаційний період, які є сприятливими для сільського господарства:
А) більше 2000°С;
Б) до 2000°С;
В) більше 100°С;
Г) не більше 1000°С.
6.     Визначте широти, у яких снігова лінія в горах буде розміщена нижче:
А) екваторіальні;        Б) тропічні;
В) помірні;       Г) полярні.
7.    Назвіть, яке із названих міст входить до складу одного з мегаполісів світу?
А) Бостон;        Б) Хьюстон;
В) Рим;                         Г) Париж.
8.      Назвіть країну, яка входить до складу Міжнародних об'єднань ОПЕК і АСЕАН:
А) Алжир;        Б) Іран;
В) Індонезія;    Г) Малайзія.
9.    Вкажіть, у якій країні знаходиться плато, на честь якого було названо фізико-географічний процес, що полягає у розчиненні (вилугову-ванні) гірських порід поверхневими чи підземними водами:
А) Німеччині; Б) Австрії;
В) Словенії;     Г) Хорватії.
10. Визначте, яку кутову відстань пройде Земля за 32 хвилини:
А) 15°; Б) 7° 30';
В) 6°;                 Г) 8°.
11. Зазначте, які із наведених понять належать до закономірностей географічної оболонки:
А) цілісність, ритмічність, широтна зональність, висотна поясність;
Б) альбедо підстилаючої поверхні, висота Сонця над горизонтом, кругообіг речовин і енергії у природі;
В) зміна тиску і температури з висотою, близькість океанів і морів;
Г) магматизм, випаровування, конденсація, кут падіння сонячних променів;
12. Назвіть, який з природно-територіальних комплексів є зональним
А) парамос;      Б) оазис;
В) сельва;         Г) галерейні ліси.
13. Зазначте державу-анклав:
А) Сан-Маріно;           Б) Андорра;
В) Бутан;          Г) Ліхтенштейн.
14. Назвіть країну Європи, що належить до II типу відтворення населення:
А) Словенія;    Б) Албанія;
В) Мальта;       Г) Андорра.
15. Розрахуйте значення похилу річки, якщо абсолютна висота витоку дорівнює 220м, гирло - 10 м, а довжина річки - 2000 км:
А) 10 см/км;     Б) 11 см/км;
В) 10,5см/км;  Г) 12см/км.
16. Визначте широти у Південній півкулі, в яких розташована суцільна вода:
А) 46°-55°;       Б) 60°-69°;
В) 56°-65°;        Г) 10°-23°.
17.    Вкажіть що спричиняє явище сили Коріоліса:
А) закон всесвітнього тяжіння;
Б) закон інерції;
В) сила тертя;
Г) центробіжна сила.
18. Назвіть район, де найбільша ймовірність виникнення смерчів та ураганів:
А) з сильними амплітудами атмосферного тиску;
Б) з пануючим атмосферним антициклоном;
В) приморські країни;
Г) гірські райони.
19. Визначте відсоток електроенергії, яку Франція виробляє за допомогою АЕС:
А) 50%;            Б) 80%;
В) 40%;             Г) 62%;
20. Вкажіть, в якій країні знаходиться місцевість, на честь котрої названо тип берегів, що утворюється затопленням складчастих областей із утворенням багатьох дрібних островів:
А) Хорватія;    Б) Італія;
В) Греція;        Г) Чилі.
21. Визначте в якому напрямку буде дрейфувати парусне судно, якщо воно буде спущене на воду в районі з координатами 27°пн.ш. і 18 зх. д.:
А) на південний захід;
Б) на північний захід;
В) на південний схід;
Г) на захід;
22. З названих країн, виберіть ту, густота населення якої майже така ж сама, як в Україні:
А) Австралія; Б) ФРН;
В) Росія;                       Г) Іспанія.
23. Виберіть, для якої країни характерні слова: креоли, гаучо, пшениця, м'ясне скотарство:
А) Перу; Б) Колумбія;
В) ПАР;            Г) Аргентина.
24. Визначте пару найбільших за чисельністю населення держав Африки:
А) Нігерія і ПАР;
Б) ПАР і Єгипет;
В) Єгипет і Ефіопія;
Г) Ефіопія і Демократична Республіка Конго.
25.Зазначте, площа яких грунтів найбільша на планеті:
А) каштанові;
Б) червоноземи;
В) чорноземи;
Г) підзолистих.
26. Визначте, які класифікаційні одиниці виділені на ландшафтній карті України:
А) класи, типи, види;
Б) зони, підзони, райони;
В) райони, підрайони, ареали;
Г) країни, краї (провінції), області.
27. Назвіть затоку в Світовому океані, де зафіксовані найбільш високі припливи:
А) Бенгальській;
Б) Ботнічній;
В) Біскайській;
Г) Фанді.
28. Визначте скільки горизонталей проведено на карті між береговою лінією Тихого океану і вершиною г. Костюшко, якщо висота перерізу рельєфу становить 100 м:
А) 22;    Б) 5;
В) 18;    Г) 12.
29. Зазначте три регіони земної кулі, де з початку XXI ст. зосереджено 80% світового промислового виробництва:
А) Північна Америка, Азія, Європа;
Б) Японія, Європа, Південна Америка;
В) Азія, Європа, Південна Америка;
Г) Європа, ПАР, США.
30. Назвіть місто, де зберігаються унікальний архів індіанців і знаходиться могила Христофора Колумба:
А) Лісабон;      Б) Севілья;
В) Венеція; Г) Париж.

Таблиця 2.

п/п
Відповідність змісту чинних навчальних програм
Коректність основи завдання та варіантів відповіді
Наявність лише однієї правильної відповіді
Класифікація за змістом
1
+
-
-
ТЗ
2
+
-
-
ТЗ
3
+
+
+
З
4
+
+
+
З
5
-
-
-
З
6
+
-
+
Р
7
+
-
+
З
8
+
+
+
З
9
-
+
+
З
10
+
+
+
Зс
11
+
-
+
З
12
+
-
+
ТЗ
13
+
+
+
З
14
+
+
+
З
15
+
+
+
Зс
16
+
-
+
З
17
+
-
+
ТЗ
18
+
+
+
ТЗ
19
+
+
+
З
20
-
+
+
З
21
+
+
+
ТЗ
22
+
+
+
ТЗ
23
+
+
+
З
24
+
-
+
З
25
-
-
-
З
26
+
+
+
З
27
+
-
-
З
28
+
-
+
Зс
29
-
-
-
З
30
-
+
+
З
Так, наприклад, зауваги щодо першого тестового завдання стосуються варіанту відповіді Б, який, очевидно, пропонується як правильний. Норвегія займає 19 місце за обсягами виробленої електроенергії, то ж навряд чи це можна назвати «одним з перших місць у світі». Що до причин значних обсягів виробництва алюмінію, то вони пояснюються тим, що Норвегія виробляє багато дешевої електроенергії на ГЕС.
У другому завданні напевно потрібно вказати країну, а не визначити. Запаси корисних копалин у НІК скоріше можна вважати відносно великими, а трудові ресурси – значними, достатньо кваліфікованими. Це щодо основи завдання. НІК є тільки підтипом серед країн, що розвиваються за старими типологіями, а нові неоднозначні і не усім учням відомі.
П’яте завдання стосується, очевидно, не добових температур, а активних температур (лат. activus — діяльний) — температур повітря, що перевищують +10°С в середньому за добу. Саме сума середньорічних активних температур визначає можливість зростання різних культурних і диких рослин. Наприклад, апельсини не можуть плодоносити, якщо сума активних температур становить близько 7000°С, а модрина зростає і при 800°С. Отже, для певних культур можуть бути оптимальними для вирощування і суми активних температур до 2000°С. Ну, а варіант «більше 100°С» охоплює узагалі майже усі можливі суми активних температур.
У двадцять четвертому завданні пропонується вказати якусь незрозумілу пару найбільших за чисельністю населення держав Африки. Якщо малося на увазі дві найбільші, то у цьому випадку парою мали б бути Нігерія (152 млн осіб) та Ефіопія (88 млн осіб). Якщо задумка стосувалась сумарної величина населення у двох державах, то про це слід було чітко сказати в основі завдання. У такому випадку будь-яка країна серед названих, що потрапляє у «пару» з Нігерією буде лідером рейтингу.
Так само можна прокоментувати і усі інші тестові завдання. Але у цьому немає потреби, бо кожен фахівець, який уважно вчитається у зміст, звернувши увагу на виділення, зрозуміє певну проблемність і неоднозначність у формулюванні.
Творчі завдання

1. Як правило, високогірні райони завжди розвинені гірше, ніж рівнинні, у господарському відношенні. Чому гори Анди навпаки є «стержнем» господарської діяльності країн, через території яких вони проходять? (12 балів)

2. «Місто! Це символ боротьби з природою, символ його перемоги над нею» (Ле Корбюз'є). Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням? Відповідь обґрунтуйте. (12 балів)

3. За прогнозами ЮНЕСКО вода протягом наступного десятиріччя стане стратегічним ресурсом більшості держав. У третій Всесвітній доповіді ООН про стан водних ресурсів, що був озвучений у березні 2009 року, наголошувалося: найближчим часом проблема нестачі водних ресурсів перетвориться в проблему політичну. Виходячи з цього охарактеризуйте забезпеченість території України водними ресурсами. Розкрийте проблеми водозабезпеченості нашої країни та запропонуйте шляхи їх вирішення. (12 балів).

До цих творчих завдань майже немає зауваг. Вони і впродовж багатьох попередніх років були різноплановими і такими, що дозволяли виявити творчий рівень оволодіння школярами географічними знаннями, загальну ерудицію, вміння застосовувати усталені схеми географічної характеристики явищ та об’єктів, порівнювати, робити висновки. Щодо побажань, то вважаємо, що варто було б уникати політичних питань, які мають різне бачення у певних регіонах. Так у третьому питанні олімпіади у Житомирі не обов’язково було звертати увагу на розгляд проблеми води у політичному контексті.
Завдання другого практичного туру
Завдання 1. Нанесіть на картосхему основні глобальні та регіональні міжнародні організації світу. На звороті цього аркуша дайте їх коротку характеристику. (12 балів)
Завдання 2 Заповніть таблицю, дописавши назви областей України та їх найбільших міст (за кожну правильну відповідь 1 бал).
Завдання 3. Заповніть таблицю (за кожну правильну відповідь 1 бал):


п/п

Країна

Найбільші міста

Найважливіші галузі спеціалізації промисловості

Головні сільськогосподарські культури

Франція (зразок)
Париж, Марсель, Ліон, Нант, Бордо, Тулуза, Страсбург, Гавр, Лілль, Ніцца
Виробництво алю­мінію.
Сільськогосподарське та транс­портне машинобудування,
Виробництво побу­тових приладів.
Пшениця, кукурудза, виноград, тютюн, цитрусові культури, оливи, цукрові буряки, лаванда
1.
Японія
2.
Австралія
3.
Індонезія
4.
Італія
5.
Казахстан
6.
Єгипет
7.
Туреччина
8.
Індія
9.
Бразилія
10.
Польща

Завдання 4. Заповніть таблицю, дописавши острови і півострови, які розділяють такі протоки (5 балів):

№п/п
Протока
Острів
Півострів
1.
Мессінська
2.
Полкська
3.
Малаккська
4.
Флоридська
5.
Юкатанська
6.
Шеліхова
7.
Хамрарне
8.
Літке
9.
Торресова
10.
Югорський Шар
Завдання 5. Розв'яжіть задачу. Річна кількість опадів у місті А на 60 % більша, ніж у місті Б, а величина випаро­вуваності більша на 120 мм. Коефіцієнт зволоження у місті А на 0,2 більший, ніж у місті Б. Річна кількість опадів у місті Б на 200 мм менша, ніж у місті А. У місті А випаровуваність за рік становить 600 мм, що на 240 мм більше, ніж у місті Б. Визначте величину випаровуваності і річну кількість опадів у цих містах. (5 балів)
Порівняльний аналіз практичних завдань четвертого етапу попередніх олімпіад і олімпіади 2010 р засвідчує, що чітко виражена тенденція переорієнтації завдань на зміст, який вимагає тільки знання фактажу. Та і практичними більшість з цих завдань можна назвати тільки умовно. Проаналізуємо конкретні завдання олімпіади у Житомирі, які подано вище.
У першому пропонується нанести на картосхему основні глобальні та ре­гіональні міжнародні організації світу. Чи існує однозначний критерій організацій які є основними? Що важить більше при оцінюванні, те чи більше показано різних організацій, чи те як їх на картосхемі зуміли відобразити у чорно-білому варіанті (оскільки це практичне завдання)? Таких питань ще можна поставити декілька, а отже суб’єктивізм перевіряючого у оцінюванні такого завдання має вирішальне значення, а аргументи апелянтів так же суб’єктивно можна відкидати.
Друге завдання передбачає вгадування контурів областей. Яке відношення до географічних знань має таке завдання? Адже навіть розглядаючи карту атласу можна спершу сплутати контури Харківської (8) області з Полтавською чи Запорізькою, чи навіть Миколаївською (10).
Третє завдання у цій групі є найбільш вдалим і справді географічним, яке передбачає творче застосування набутих знань.
Завдання 4 немає навіть дотичного відношення до шкільної географії і базується на знанні географічної номенклатури, яка не вся вивчається студентами географічних факультетів. За змістом – це «голий фактаж».
Щодо п’ятого завдання, то за змістом це повна абракадабра. А так вийшло тому, що це завдання неправильно списано незрозумілим чином у автора цієї публікації. Для обласного туру олімпіади в Івано-Франківській області у 2001 році нами була створена задача, яка має чіткий і однозначний розв’язок. Порівняйте:
Задача. Річна кількість опадів у місті А на 60% більша, ніж у місті Б, а величина випаровуваності на 120 мм. Коефіцієнт зволоження у місті В на 0,2 більший, ніж у місті Б. Річна кількість опадів у місті В на 200 мм менша, ніж в місті А. Яка величина випаровуваності і річної кількості опадів у всіх містах, якщо у місті Б випаровуваність за рік становить 600 мм, що на 240 більше, ніж у місті В. (12 балів).

Розв’язок

Місто
Опади (мм)
Випаровуваність (мм)
Коефіцієнт зволоження
А
Х+0,6Х
600+120=720
Б
Х
600
Х : 600
В
Х+0,6Х-200
600-240=360
(Х+0,6Х-200) : 360

(Х+0,6Х-200):360 – Х:600 = 0,2;

16Х-2000-6Х = 720;

10Х = 2720;

Х= 272 мм.

Відповідь:

Місто
Опади (мм)
Випаровуваність (мм)
А
435,2
720
Б
272
600
В
235,2
360

Висновки. Отже, на основі аналізу усіх типів завдань, визначимо чи дійсно у такій структурі і за таким змістом вони дозволяють виявити творчий потенціал учнівської молоді. Так серед 30 тестових завдань 20 перевіряють знання фактів, тобто за Блумом належать до типу, що потребує менш складного мислення. До цього ж типу однозначно належать практичні завдання 1, 2 і 4. Посумувавши дві групи завдань – на знання фактів і потребуючих складного мислення (назвемо їх творчого характеру), отримаємо таку структуру завдань четвертого етапу олімпіади з географії (таблиця 3):

Таблиця 3
Типи завдань і розподіл їх за рівнем когнітивності
Знання фактів
Творчого характеру
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
20
10
Творчі завдання
-
12+12+12
Практичні завдання
12+12+5
12+5
Сума балів
49
63
У відсотках
43,8
56,2

Вважаємо, що така структура і зміст завдань не дозволяє об’єктивно виявити і оцінити творчий потенціал обдарованої молоді у галузі географії на четвертому етапі Всеукраїнської олімпіади. Для здійснення переорієнтації усієї системи завдань на домінування творчих необхідно здійснити деякі структурні і змістові зміни підходів. Структура могла б бути такою:

Таблиця 4
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
Твердження
Творчі завдання
Практичні завдання
20
5
3
4
20 балів
20 балів
36 балів
36 балів

Тепер конкретно по кожній позиції. Тестових завдань достатньо 20. Із них як мінімум 15 мали б стосуватися не простого знання фактажу, а вибору правильної відповіді на основі аналізу альтернатив.

Твердження на третьому етапі олімпіади в Івано-Франківській області використовуються з 2003 року. Цей тип завдань було запозичено з олімпіад з економіки. Суть їх полягає в тому, що формулюються певні твердження, які потребують оцінки правильності і короткого географічного обгрунтування (3-6 реченнями). Учням передусім треба обрати правильну відповідь – “так” або “ні”, що оцінюється в 1бал, а також коротко сформулювати обґрунтування обраної відповіді, що оцінюється ще у 3 бали. Наведемо приклад тверджень, які пропонувались нами для 11 класу у різні роки:

1. Чи на широті тропіків завжди Сонце сходить строго на сході, а заходить на заході?
2. Чи завжди на меридіані 30° Сонце на різних широтах в Україні сходить одночасно?
3. Чи тому материк Африка займає третє місце після Євразії і Антарктиди за середньою висотою, що тут значні площі займають молоді гори?
4. Чи характерні сезонні зміни природи для територій у жаркому поясі освітлення Землі?
5. Чи завжди кристалічним щитам і піднятим тектонічним масивам платформ у рельєфі відповідають височини?
6. Частка промисловості у ВВП становить 18%, сільського господарства – 22%, а сфери послуг – 60%. Чи можна однозначно стверджувати що йдеться у цих даних про високорозвинуту країну?
7. Чи вся Західна українська діаспора сформувалася у результаті міграційних процесів?
8. Чи федералізація унітарних країн є закономірним наслідком демократизації суспільства у них?
Специфіка змісту географічної науки така, що таких тверджень можна створювати величезну кількість. Наявність 3-6 таких тверджень дозволяє значно розширити спектр тем, які піддаються діагностуванню на рівень оволодіння ними учнями. До того ж усі завдання цього типу носять однозначно творчий характер.
До теоретичних питань якихось суттєвих побажань немає. Щодо завдань для учнів 11 класу, то необхідно забезпечити, щоб за змістом вони збалансовано представляли основні змістові блоки шкільної географічної освіти.
У практичному турі потрібно напрацювати такі за змістом завдання, які реально перевіряють певні вміння і практичні навички застосування набутих знань. Серед них обов’язково мають бути і задачі, які передбачають використання математичного апарату для розв’язання географічних питань. Однак, вони обов’язково мають бути складені професійно, максимально коректно. Практичні нематематичного плану також мають носити більше творчий, а не механістично-відтворювальний характер.
У цілому структура завдань на четвертому етапі олімпіади з географії має бути така, щоб питома частка завдань творчого характеру становила не менше 80%. В такому варіанті вона дозволить реально і об’єктивно виявляти творчий потенціал учнівської молоді і спрямовувати його на зростання творчого потенціалу суспільства.
Ключові слова: -
Переглядів: 3723

Про автора

Йосип Романович Гілецький

Йосип Романович Гілецький - доцент кафедри географії та природознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Наукові інтереси:
1. Формування змісту шкільної географічної освіти
2. Українські Карпати

Зворотні посилання

Зворотнє посилання для цього запису

Коментарі

Олексій Гнатюк
Олексій Гнатюк
Географія мені подобається завдяки своїй інтегральності знань - це та ознака, як
Блогер наразі offline
Олексій Гнатюк 20 січня 2011 Відповісти

Йосипе Романовичу, хочеться подякувати за грунтовний аналіз змісту олімпіадних завдань. У зв'язку з цим хочу коротко поділитися аналогічними міркуваннями про завдання Всеукраїнської студентської олімпіади (2010 рік, м.Переяслав-Хмельницький).
Олімпіада складалася з 3-ох частин: тести, теоретичний тур, практичний тур.

Висловлю певні зауваження до змісту завдань:
- у багатьох тестових завданнях, особливо з геоморфології, використовувала сь термінологія, яка, очевидно, прийнята науковцями Переяслав-Хмельницького педагогічного університету і відрізняється, наприклад, від тієї, яка прийнята у моєму ВНЗ; у випадку, коли мова йде про вибір єдиного вірного варіанта, цей нюанс здатний суттєво вплинути на результати представників різних університетів. Так само у деяких завданнях із суспільної географії кілька відповідей, на мою думку, могли бути розцінені як правильні, але ж обгрунтувати це, відповідаючи на тестові завдання, неможливо.
- на теоретичному турі "виплило", завдання, яке вже багато років у тій чи іншій формі фігурувало на учнівських олімпіадах різних рівнів, у всякому разі мені і ранше доводилось над ним працювати (маю на увазі характеристику пари об'єктів ЮНЕСКО - одного природного і одного культурного). Хотілося би бачити на змаганнях такого рівня нові, оригінальні питання. Інші три завдання вимагали від учасників олімпіади логічного мислення, глибокого знання теорії географії і географічних тенденцій сьогодення, тому тут можу поставити лише їх авторам.
- завдання практичного туру загалом видалися цікавими і адекватними, якраз суто прикладними за змістом. Але завдання, пов'язане із номенклатурою - це перевірка знання "голого фактажу". І бали за нього дістануться тому, хто зумів "завантажити" у свою голову детальну фізичну карту світу, але можливо, не здатен на осягнення найпростіших причинно-наслідкових зв'язків в географії. Вважаю, що завдання на номенклатуру можуть бути присутніми, але їх вага у загальній оцінці робіт не повинна бути більшою, ніж 5-10%. Це має бути свого роду бонус для гарних знавців карти, але не більше.
Стосовно наукового рівня більшості завдань, то вони відповідали університетсько му рівню підготовки і університетськи м програмам, передбачали вивчення учасниками суто університетськи х дисциплін. ТОму якість відповідей учасників олімпіади на такі питання (за невеликими винятками, які я відмітив вище), може бути реальним індикатором якості університетсько ї теоретичної та практичної географічної підготовки.

Анатолій Мельничук
Анатолій Мельничук
У середовищі географічної науки триває дискурс щодо розробки нових напрямів досл
Блогер наразі offline
Анатолій Мельничук 28 лютого 2011 Відповісти

Шановний Йосипе Романовичу, Ви підняли дуже серйозну тему якості підготовки школярів та якості навчально-методичної літератури. Більшість сучасних підручників з "грифом" містять значну кількість фактичних помилок, методично безграмотні - допомагаючи синові (13 років) у шостому класі мусив навіть термінологічний словничок у допомогу надиктовувати. При цьому майже 10-ти річний досвід роботи у 90-ті у школі свідчить що саме для 6 класу підручник ще радянських часів був найкращим. Існує нагальна потреба розробки вивіреного та грамотного електронного тестового збірника з географії зорієнтованого як на перевірку знань так і розвиток творчих здібностей. Думаю Ваш досвід дозволяє стати Вам розробником та координатором такого проекту.

Залиште Ваш коментар

Гість
Гість 15 червня 2019

Географічна наука