Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Хітчхайкінг, як спосіб пересування чи допоміжний метод краєзнавства...

Влада Мороз
Влада Мороз
Випускниця географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, за напрямком РПС
Блогер наразі offline
- 17 лютого 2011 Статті 2 Коментарів

Хітчхайкінг (від англ. hitch-hiking) – це спосіб пересування, найбільш поширений серед студентської молоді багатьох країн Європи, Канади та США, за якого водій транспортного засобу (найчастіше автомобілю, але іноді гужового транспорту чи с/г техніки) підвозить пішохода, що прямує в попутному напрямку, не очікуючи за це матеріальної винагороди.
Такий спосіб пересування, ще відомий як автостоп, набув найбільшої популярності серед студентів Німеччини, Бельгії та Нідерландів.
В теплий період року студенти-географи  Ультрехтського та Гронінгемського Університетів (Нідерланди) навіть проводять змагання з хітчхайкінгу. Учасники мають якнайшвидше дістатися заданого місця призначення, маючи лише папір та маркери.
Для успішної подорожі хітчхайкери спочатку прокладають свій маршрут на карті автошляхів, звертаючи увагу на ранги доріг, чисельність населених пунктів та ряд інших суспільно-географічних факторів. Вони завчасно заготовлюють великі листи паперу чи картону(в критичних випадках може бути використаний і великий поліетиленовий пакет білого кольору), на які розбірливо наносять назви міст-пунктів призначення, або проміжних міст, якщо мандрують на довгі відстані.
Із заготовленими табличками мандрівники найчастіше прямують до виїздів з міст, автозаправочних станцій, перехресть, де й чекають на попутні автівки.
Для подібної мандрівки дуже цінною є наявність базових навичок орієнтування в просторі та суспільно-географічних знань, розуміння того, як формуються виробничі і трудові зв’язки між різними за своїми функціями та чисельністю жителів містами, Наприклад,великих міст найлегше діставатися рано вранці, а залишати їх в напрямку центрів з меншою кількістю функцій найкраще по закінченню робочого дня. При цьому, варто пам’ятати, що в межах Європейського Союзу центри тяжіння формуються без урахування кордонів держав, так транспортні потоки з Будапешта до Відня є набагато потужнішими ніж в середині Угорщини
В нагоді стануть і знання про культурні та етнічні особливості місцевості (не варто прокладати свій маршрут через циганські селища окремих районів Угорщини та Румунії), деякі відомості про соціальну ситуацію, міграції, рівень злочинності в регіоні ( в країнах Південної Європи водії з осторогою ставляться до мандрівників через зростаючий рівень злочинності, спричинений великою кількість мігрантів).
Також варто пам’ятати, що законодавством більшості Європейських країн заборонено піше пересування автобанами та магістральними автострадами.
Однак, хітчхайкінг не лише потребує певних знань, але й допомагає здобути нові.
Водії, що зголошуються допомогти хітчхайкерам належать до найрізноманітніших соціальних груп, мають різний рівень освіти, різняться за віком, статтю, релігійною та етнічною приналежністю, статками, політичними поглядами (але більшість з них з радістю ділиться спогадами, про власний досвід подібних мандрівок в студентські роки).
Зазвичай, такі люди діляться з пасажирами своїми поглядами на соціальну, економічну, політичну та екологічну ситуацію в країні чи регіоні, розповідають про свої проблеми і сподівання, про своє ставлення до тих чи інших подій. Таким чином вони дають змогу ознайомитися з країною чи регіоном зсередини.
На мою думку, саме це і є найбільшою перевагою мандрівок.
Проте, в цілому такий спосіб пересування є ризикованим і досить небезпечним, тому я не можу радити його як метод пересування та краєзнавчого пізнання.
Однак, якщо ви вирішили спробувати себе у якості хітчхайкера, то варто обов’язково дотримуватися ряду правил:
- не можна подорожувати по одинці (особливо це стосується дівчат), найкраще і найефективніше зупиняти автівки парами;
- не варто зупиняти вантажівки дальнобійників;
- не бажано подорожувати вночі;
- ніколи не намагайтеся пересікти автобан в непередбаченому для цього місці, зупиняйте транспортні засоби лише в передбачених законом місцях;
- майте при собі лише мінімум найнеобхідніших речей і обов’язково картографічні матеріали;
- краще відмовитися від таких поїздок, якщо ви не володієте хоча б розмовним рівнем однієї з мов поширених в регіоні, або англійської;
- з осторогою ставтеся до запропонованої вам їжі (виключення може становити лише продукція садівництва та овочівництва, якою у великій кількості пригощають водії в сільській місцевості);
- мандрівку бажано планувати на теплу пору року;
- відмовтеся від таких подорожей Україною, Росією та Молдовою. Також не варто прибігати до хітчхайкінгу в деяких Балканських країнах, в країнах, що розвиваються, в країнах де мають місце військові дії;
- будьте обачними!

Ключові слова: -
Переглядів: 1246

Про автора

Влада Мороз

Випускниця географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, за напрямком РПС. Магістрантка Вроцлавського Національного Університету, за напрямком регіональна географія. Зацікавлення: глобалізаційні процеси, ревіталізація промислових об"єктів, різні аспекти географії культури, політична географія.

Зворотні посилання

Зворотнє посилання для цього запису

Коментарі

Олексій Гнатюк
Олексій Гнатюк
Географія мені подобається завдяки своїй інтегральності знань - це та ознака, як
Блогер наразі offline
Олексій Гнатюк 21 лютого 2011 Відповісти

Було дуже цікаво почитати. Причому мені і раніше було відомо про популярність такого способу подорожування Європою, але не міг подумати, що у деяких країнах це ще й вид таких-собі географічних змагань, участь в яких вимагає цілком конкретних географічних знань.
Так розумію, тобі і самій доводилось мандрувати, використовуючи хітчхайкінг?

Олександр Гладкий
Олександр Гладкий
Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економі
Блогер наразі offline
Олександр Гладкий 24 лютого 2011 Відповісти

Так! Дуже слушна фраза про те, що "відмовтеся від таких подорожей Україною, Росією та Молдовою". А то замість хітчхайкінгу отримаєте кіднаппінг.

Залиште Ваш коментар

Гість
Гість 13 грудня 2019

Географічна наука