Горизонтальна структура вологих екваторіальних і тропічних лісів

Горизонтальна структура вологого тропічного лісу так само своєрідна, як і вертикальна. Зазвичай фітоценози, зокрема і лісові, поділяються на мікроценози, під якими розуміють однорідну сукупність рослин у межах фітоценозу, що охоплює всі яруси з їх між'ярусними групами рослин зверху донизу. У лісах помірного і субтропічного поясів зазвичай зазвичай налічується не більше трьох-чотирьох типів мікроценозів. У вологому тропічному лісі різноманіття життєвих форм настільки велике, і настільки різноманітний набір видів, що відносяться до однієї і тієї ж життєвої форми, що типізація мікроценозів неможлива. Кожне дерево з усією сукупністю пов'язаних з ним між'ярусних рослин, з усіма травами та проростками, що мешкають під його кроною, або кілька дерев, пов'язані ліаною в єдине ціле з залежними від них рослинами, складають один мікроценоз. Кожен такий мікроценоз індивідуальний і не повторюється в лісі, тому говорити про типізацію мікроценозів у вологому тропічному лісі не можна. Таким чином, кількість мікроценозів у вологому тропічному лісі відповідає числу стовбурів дерев або лише трохи менша. У міру погіршення екологічних умов і зміни типу лісу стає можливою типізація мікроценозів.
 
Вологий тропічний ліс характеризується безперервним виникненням, існуванням і більш-менш швидким заростанням прогалин різної величини. Невеликі прогалини виникають в результаті природної смерті і падіння окремих дерев. Значну роль в утворенні прогалин відіграють тропічні циклони й урагани, що викликають падіння окремих дерев або ж навіть загибель цілої їх групи. Розміри прогалин коливаються від 0,04 га (внаслідок падіння одиничного дерева) до десятків гектар. Відзначено прогалини площею 77-80 га, що виникли при дії одного шторму. За Уітмором, можна намітити три фази існування вологого тропічного лісу: утворення прогалини, зростання лісу і його зрілості. Різновікові ділянки вологого тропічного лісу, що відносяться до цих трьох фаз, постійно змінюють своє розташування.

Серед дерев вологого тропічного лісу виділяються дві групи, які різко відрізняються за своїми екологічними особливостями: світлолюбні і тіньовитривалі. Вони пов'язані перехідними формами. Проростки світлолюбних рослин можуть розвиватися тільки на освітлених ділянках, а тіньовитривалих - під пологом лісу. Ван-Стееніс назвав типових мешканців лісу, що розвиваються під його пологом, дріадами, а рослини, що не зростають серед зімкнутого пологу і розвиваються у "вікнах" - номадами. Можна погоджуватися або не погоджуватися з цими назвами, але такі групи рослин, безсумнівно, існують і мають величезне значення в житті лісу.

Насіння дріад зазвичай не має тривалого періоду спокою. Найчастіше вони проростають відразу після дозрівання. Під пологом лісу проростки ростуть надзвичайно повільно, поки не відбудеться часткове освітлення ділянки (наприклад при загибелі якогось невисокого дерева). За умов освітлення вони починають рости швидко. При сильному освітленні (наприклад, на значних за площею прогалинах) проростки гинуть разом з молодими деревцями дріад.

Номади (піонерні види) мають насіння, що мають тривалим період спокою (до декількох місяців, року і більше) і проростають під впливом яскравого світла або тепла на прогалинах. Досліди показали, що за умов нерівномірного виникнення прогалин та легкості розповсюдження насіння на прогалинах нерідко утворюються чисті деревостани певного виду. Заселення вільних ділянок йде за принципом "перший хто прийшов - найбільш придатний". Номади можна розділити на дві групи:

1. Недовговічні. Вони швидко ростуть, досягають у віці 15 років висоти 18-21 м і в обхваті 1-2 м. Лише іноді вони доживають до 30 років, а потім відмирають. Прикладом може служити макаранта.
2. Довговічні, відмирають у віці 80 років і більше.

Обревіль вважає, що будь-яка комбінація видів, що домінують на невеликій ділянці лісу, не постійна ні в просторі, ні в часі. На місці того чи іншого дерева у майбутньому зростатиме швидше дерево іншого виду, ніж того самого, тому комбінація видів, що домінують в даному місці, обов'язково зміниться іншою. Так, на півдні провінції Юньнань (КНР) лише біля половини видів дерев поновлюються на тій самій ділянці, де ростуть дорослі дерева цих видів. На деяких островах Барро Колорадо (Панама) лише 56 видів поновлюються під пологом лісу, а 43 представлені тільки великими деревами. Ліс, утворений на прогалинах світлолюбними видами, існує лише протягом одного покоління. Поступово він змінюється більш тіньовитривалими формами, що розвиваються під пологом світлолюбних.

Серед видозмін рослинності вологих тропічних лісів окремо слід зазначити антропогенні варіації. Вплив людини на рослинність і тваринний світ вологого тропічного лісу, що розпочався на зорі життя людства, був різним у різні епохи.

Спочатку людина не чинила істотного впливу на хід природних процесів. З появою землеробства і особливо підсічно-вогневої системи ліси стали вирубуватися, зрубані стовбури спалювалися, очищені від лісу ділянки використовували під посадки й посіви протягом нетривалого часу - до виснаження родючості грунту. Занедбані землі, що з'явилися в результаті застосування підсічно-вогневої системи і плантаційного господарства, стали ареною сукцесії. Вторинні спільноти, що виникли на таких ділянках, представлені трав'янистими, лісовими, саванновими біоценозами. Поступово вони змінюються вологими тропічними лісами. На кордоні області існування вологого тропічного лісу нерідко такої зміни не відбувається, домінування залишається за угрупуваннями проміжних стадій: високих трав, бамбука, саван. При відновленні вологого тропічного лісу велику роль відіграють дерева-номади; нерідко у деревостої беруть участь більш мезофільні, наприклад, напівлистопадні форми.