Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Ландшафтно-екологічна класифікація вологих екваторіальних і тропічних лісів

Вологі тропічні ліси в залежності від того, який принцип покладено в основу класифікації, відносять до різних груп рослинних угруповань. При морфологічному підході, коли в якості основної диференціюючої ознаки приймають вічнозелений характер рослинності, ці ліси нерідко об'єднуються з екологічно далекими від них хвойними лісами помірного клімату, жорстколистяними лісами субтропіків і т. д. Більш логічним видається еколого-морфологічний підхід, запропонований А. П. Іллінським у 1937 році. Він виділяє тип рослинності гілей (хащів), протиставляючи йому тип лісів; до гілеї крім вологих тропічних лісів відносять також близькі класи формацій - затоплювані тропічні нетрі, високогірні тропічні нетрі, субтропічні напівнетрі, субантарктичні напівнетрі.

Запроваджена В. Б. Сочавою категорія фратрії формацій, наступна за типом, дозволяє виділити в межах типу регіональні групи, що включають спільноти, іноді різні за структурно-морфологічними особливостями, але родинні філоценогенетично. У типі вологого тропічного лісу він виділяє такі фратрії формацій: гвінейсько-конголезьку, мадагаскарську, бенгало-індокитайську, малешйську, галапагосько-карибську, амазонську, бразильсько-атлантичну, заандійську. Такий регіональний розподіл дозволяє підійти до класифікації вологих тропічних лісів з філогенетичних позицій. Що стосується принципів виділення у вологому тропічному лісі нижчих таксономічних категорій (асоціацій, груп ассоціацій тощо), то з цього питання немає єдиної думки.

Зазвичай виділяють полідомінантні, олігодомінантні та монодомінантні спільноти. Останні дві групи зазвичай розвиваються в умовах, що наближаються до екстремальних: на островах, на вапняках, ультраосновних породах, піщанистих субстратах, поблизу межі області вологих тропіків. Олігодомінантні та монодомінантні групи зазвичай класифікують за домінуючими породами, іноді за домінуванням представників певних сімейств (наприклад, діптерокарпові ліси). Що стосується полідомінантних лісів, то вважають, що в них може існувати безліч слаборозрізнених комбінацій видів. Вносилися пропозиції іх класифікації цих лісів за їх трав'янистим покривом, який може слугувати індикатором змін умов існування. У той же час він значно одноманітніший деревостану. Питання про класифікацію полідомінантних вологих тропічних лісів поки залишається відкритим.

Слід підкреслити, що вологий тропічний ліс займає далеко не всю територію тієї області, де він панує. У створенні різноманітності рослинних угруповань у цій галузі відіграють роль не тільки провідні чинники - велика кількість тепла і вологи, а й інші, зокрема едафічні та орографічні. В одній і тій самій місцевості, за однієї і тієї самої кількості опадів умови вологості грунту, а іноді й вологості повітря, пов'язані з умовами макро-і мезорельефу і властивостями підстилаючих гірських порід, сильно відрізняються.

Можна схематично уявити наступні напрямки змін умов існування рослинності, беручи у якості  зразка угрупування вологих тропічних лісів, що мешкають в плакорних умовах:

1. Протічне зволоження грунту (без заболочування) уздовж берегів річок. Ліси в таких умовах подібні до вологих тропічних, але зазвичай збіднені за складом і включають гігрофіти та гідрофіти. Вони існують не тільки в області вологих тропіків, але можуть проникати і в посушливі тропічні області, наприклад, в область саван у вигляді так званих галерейних лісів.

2. Застійне зволоження грунту без засолення або з незначним засоленням. У цьому ряду також спостерігається збіднення видового складу при включенні форм, пристосованих до заболочених грунтів. При значному заболочуванні ліс стає монодомінантним (сагова пальма на Новій Гвінеї, королівська пальма на Кубі або деякі дводольні), згодом він може перейти в саванне болото (за невисокої вологості повітря) або у болото з переважанням трав'янистих однодольних.

3. Поступове засолення грунту, поєднане зі збільшенням її зволоження, звичайно застійного, зі змінним, чи з постійним режимом. В залежності від топографічного положення ділянки розвиваються або мангрові біоценози, утворені деревами, що відносяться до особливого типу рослинності, відмінного від лісового, та пов'язані з приливно-відпливною смугою морських узбережь, або солончакуваті саваннові болота (за невисокої сухості повітря), або солончакові луки, що змінюються при зростанні засолення солончаками. Дерева вологого тропічного лісу погано переносять засолення.

4. Зростання сухості повітря і субстрату, як правило, без помітного засолення. Воно спостерігається і на сухих крутих схилах гір і височин, і на рівнині, особливо на грунтах легкого механічного складу. Там, де сухий період збігається із зимою (особливо часто дане явище має місце в умовах мусонного клімату), зимове зниження температур дещо пом'якшує дію сухості на рослини. Там, де сухий період припадає на літо, високі температури помітно посилюють дію сухості.

5. Рослинність на специфічних субстратах (наприклад, на пісках, вапняках, серпентинітах) відрізняється від того ж типу рослинності на суглинистих грунтах рядом рис структури та екології, не кажучи вже про видовий склад, нерідко дуже своєрідний. У цьому ряду зростання сухості спостерігається перехід від вологих тропічних лісів через змішані листопадно-вічнозелені ліси до листопадних, а потім до різних формацій саван. При подальшому зростанні сухості - до голково-чагарникових угрупувань і, нарешті, до пустель. За сухим морським узбережжям листопадні ліси змінюються не саванами, а чагарниковою рослинністю кам'янистих морських узбережь.

6. Зростання відносної вологості повітря, зазвичай поєднане з деяким зниженням температур. Спостерігається при підйомі в гори.

Останні матеріали розділу "Біогеографія"

У Криму виявили залишки бізона, який жив майже 50 тисяч років тому

Українські археологи знайшли в Криму в печері Еміне-Баїр-Хосар на плато гори Чатирдаг залишки бізона...

Вчені виявили залишки доісторичних рослин і комах недалеко від Південного полюса

Нещодавно фахівцям з Австралії вдалося виявити на архіпелазі Чатем недалеко від Нової Зеландії скам'...

Крокуючий сом і солодкоголоса жаба: WWF розповів про нові види, відкриті в долині річки Меконг

Всесвітній фонд диких тварин опублікував доповідь про нові види рослин і тварин, виявлених біологами...

Фітофаги вологих екваторіальних і тропічних лісів: рептилії і ссавці

Велику групу споживачів зеленої рослинної маси, а також квіток і плодів дерев утворюють мавпи, що ме...

Фітофаги вологих екваторіальних і тропічних лісів: птахи

Птахи дощового тропічного лісу, що харчуються рослинними кормами, виключно різноманітні. Вони населя...

Фітофаги вологих екваторіальних і тропічних лісів: комахи

Живу рослинну масу споживають фітофаги, які розподіляються по всіх ярусах вологого тропічного лісу, ...

Хижаки вологих екваторіальних і тропічних лісів: птахи та ссавці

Птахи, що споживають тваринні корми, в дощовому лісі виключно різноманітні. Вони займають всі поверх...

Хижаки вологих екваторіальних і тропічних лісів: амфібії та рептилії

Земноводні у вологих екваторіальних і тропічних лісах заселяють не тільки наземний, а й деревні ярус...

Географічна наука