Наслідки сланцевої революції стали помітні з космосу - на супутниковому знімку США видні вогні спалюваного попутного газу в районі формацій Баккен (Північна Дакота) та Ігл Форд (Техас). Вогні на сланцевих родовищах не поступаються по яскравості з електричним освітленням Чикаго.
Кількість спалюваного в Північній Дакоті попутного газу в минулому році зросла на 50 відсотків. У Техасі кількість дозволів на спалювання палива зросла з 306 до 1963 в 2010-2012 роках. Обсяги знищуваного палива не уточнюються, проте The Financial Times відзначає, що їх вистачило б на опалення Чикаго і Вашингтона разом узятих.
За оцінкою Світового банку, обсяги спалюваного в США газу за п'ять років зросли в три рази, у зв'язку з чим країна посіла п'яте місце за цим показником після Росії, Нігерії, Ірану та Іраку.
Спалювання попутного газу при видобутку нафти набагато дешевше, ніж будівництво газопроводів для відведення палива, тому компанії найчастіше вдаються саме до утилізації газу. Екологи по всьому світу критикують дії нафтовиків. Під тиском міжнародних організацій та громадськості в 2005-2010 роках компанії знизили обсяги спалюваного газу на 20 відсотків, проте в 2011 році кількість утилізованого палива все ж знову зросла.
Сланцевою революцією в США називають різке зростання видобутку нафти і газу зі сланців. Завдяки технології «фрекінга» (гідравлічного розриву пласта), Америка може незабаром перетворитися з імпортера енергоресурсів в експортера. Сланцевий бум вже призвів до падіння цін на газ в США до історичних мінімумів.
«Фрекінг» піддається критиці з боку екологів, через те, що ця технологія створює ризик забруднення стічних вод. Також передбачається, що мікророзриви пласта провокують невеликі землетруси. Разом з цим обгрунтування впливу «фрекінга» на екологію поки не представлено.