Метеорит, що впав в США, виник в перші дні Сонячної системи

Міжнародна група астрономів виявила, що великий метеорит, осколки якого впали на території штату Каліфорнія, сформувався в перші дні існування Сонячної системи і належить до раніше невідомого типу "небесних каменів", говориться в статті, опублікованій в журналі Science.

Метеорит, що отримав згодом кодове ім'я Sutter Mill, проник в нижні шари атмосфери Землі 22 квітня 2012 року, рухаючись з рекордною швидкістю в 29 кілометрів на секунду. Він пролетів над територією Невади і Каліфорнії, розкидаючи розпечені фрагменти над містечками Колома і Лотус.

Потім, пролетівши ще кілька сотень кілометрів, він вибухнув над штатом Вашингтон з потужністю, аналогічною 4 кілотоннам тротилу.

Астроном Пітер Дженніскенс з Дослідницького центру NASA імені Еймса в місті Маунтін-В'ю (США), а також професійний "мисливець за метеоритами" Роберт Уорд (Robert Ward) зацікавилися "небесним каменем" і одразу після його падіння здійснили експедицію в околиці каліфорнійських міст.

Дженніскенсу і Уорду вдалося знайти кілька фрагментів Саттер Мілл загальною масою в 943 грами і вивчити їх хімічний і мінеральний склад. Виявилося, що даний метеорит належить до раніше невідомого класу вуглистих хондритів - примітивних небесних тіл, які сформувалися в "юності" Сонячної системи.

Найперші дані показали, що цей метеорит вкрай незвичайний - його фрагменти складалися з мінералів, що існували тільки на самих ранніх етапах життя Сонячної системи. До числа таких мінералів відноситься ольдхаміт - з'єднання кальцію і сірки, що легко руйнується під дією молекул води та інших факторів.

Крім того, за своєю структурою Саттер Мілл був вкрай неоднорідний - практично всі його осколки містили різні "набори" мінералів і ізотопів у своїх надрах. Зокрема, в деяких фрагментах були присутні молекули амінокислот і вуглеводнів.

Настільки незвичайна природа метеорита змусила його першовідкривачів залучити до вивчення його фрагментів понад 40 астрономів, що утворили консорціум з вивчення Саттер Мілл. Вчені повторно вивчили "небесний камінь", визначили його вік і можливе місце формування.

Так, за їхніми розрахунками, небесне тіло-прародитель Саттер Мілл, сформувалося понад 4566,57 мільйона років тому, всього через 1,4 тисячі років після "схлопування" молекулярної хмари, в результаті чого виникло Сонце. За астрономічними мірками, даний об'єкт виник в перші дні життя Сонячної системи.

Більшість мінералів, що складають основу метеорита, формуються при температурах, що не перевищують 200-300 градусів Цельсія. Це говорить про те, що попередник Саттер Мілл виник у "холодній" частині Сонячної системи, де формувалися планети-гіганти і комети.

Вчені вважають, що астероїди зі схожим хімічним складом можуть бути присутніми в околицях Юпітера або на орбіті комет з так званого юпітеріанського сімейства, чиї орбіти огинають цю планету-гіганта. За словами астрономів, їх незвичайний хімічний склад і походження є достатньою підставою для відправки автоматичного зонда або людини до цих небесних тіл.

За матеріалами: korrespondent.net