Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Фігура Землі

Фігура Землі — це ідеалізація, за допомогою якої намагаються описати форму планети. Залежно від мети опису використовують різні моделі форми Землі. Найбільш грубою формою опису фігури Землі при першому наближенні є сфера діаметром 6367 км. Для більшості проблем загального землезнавства цього наближення видається достатнім, щоб використовувати в описі чи дослідженні деяких географічних процесів. У такому разі відкидають сплющеність планети при полюсах як несуттєве зауваження. Земля має одну вісь обертання та екваторіальну площину — площину симетрії та площини симетрії меридіанів, що характерно відрізняє її від безкінечності множин симетрії ідеальної сфери. Горизонтальна структура географічної оболонки характеризується визначеною поясністю та певною симетрією щодо екватора.

При більшому наближенні фігуру Землі прирівнюють до еліпсоїда обертання. Ця модель, що характеризується вираженою віссю обертання, екваторіальною площиною симетрії (з обрахованою екваторіальною піввіссю) та меридіональними площинами, використовується в геодезії для обчислення координат, побудови картографічних мереж, розрахунків, тощо. Різниця півосей такого еліпсоїда становить 21 км, велика вісь — 6378,160 км, мала — 6356,777 км, ексцентриситет (ступінь стиснення еліпса) — 1/298,25. Це еліпсоїд Землі, розрахований вченим Красовським, який широко використовується у вітчизняній картографії. Існують і інші еліпсоїди. У свій час розрахунками земного еліпсоїда займались І.Ньютон та Ф.Бессель. Завдяки екваторіальному розширенню земного еліпсоїда найвіддаленішою від центра Землі точкою є не найвища відносно рівня світового океану гора Джомолунгма, а вулкан Чімборасо, розташований в Еквадорі поблизу екватора. Внаслідок полярного стиснення фігури Землі 1гр меридіана має різну довжину на різних широтах. Так, на екваторі - 110,6 км, на широті 45° - 111,1 км, на широті 90° - 111,7 км.  

Через те, що екваторіальний переріз Землі - також еліпс з різницею довжин півосей у 200 м й ексцентриситетом 1/30000, третьою моделлю виступає тривісний еліпсоїд. У географічних дослідженнях ця модель майже не використовується, вона лише свідчить про складну внутрішню будову планети.

Четвертим наближенням форми Землі є геоїд. Геоїд — це еквіпотенціальна поверхня, що збігається з середнім рівнем Світового океану, є геометричним місцем точок простору, що мають однаковий потенціал сили ваги. Така поверхня має неправильну складну форму. Рівнева поверхня в кожній точці перпендикулярна до виска. Практичне значення та важливість цієї моделі полягає в тому, що лише за допомогою виска, рівня, нівеліра та інших геодезичних приладів можна простежити положення рівневих поверхонь, тобто, в нашому випадку, геоїда. Поверхня геоїда повторює вільну, незбуджену поверхню води у Світовому океані, яка уявно продовжена під материками так, що вона скрізь перпендикулярна до напряму сили тяжіння.

У геодезії та картографії саме на поверхню геоїда проектуються точки земної поверхні, які потім переносяться на еліпсоїд обертання для зображення у сферичній системі координат. Для території України поверхнею геоїда вважають рівневу поверхню, що проходить через нульову позначку Кронштадтського футштока на Балтійському морі. Точне визначення поверхні геоїда щодо відлікової поверхні практично неможливе, тому в геодезії використовується поверхня квазігеоїда.

Поверхня геоїда має геометрично неправильну форму, на відміну від поверхні базового еліпсоїда, який часто використовують для наближеного подання форми поверхні Землі, але вона набагато гладша за фізичну поверхню Землі. У той час, як остання має нерівності у межах приблизно від +8,8 км (гора Еверест) до -11 км (Маріанська западина), поверхня геоїда відхиляється від поверхні базового еліпсоїда обертання лише у межах ±150 м.

Півкулі Землі — дві половини сферичної поверхні Землі, які поділяють за певними ознаками. Звичайно Землю поділяють на північну та південну (по екватору) і східну та західну (по Гринвіцькому та 180° меридіанам, інколи по меридіану 160° східної і 20° західної довготи за Гринвічем) півкулі.

Додані фото користувачів:

Географічна наука