Загублений світ Європи, або скільки нових видів приховує Старий Світ

Здавалося б, якщо де і шукати нових тварин, то вже точно не на батьківщині зоології та Карла Ліннея: кілька століть європейські дослідники описували нових тварин, починаючи з тих, що живуть у них під боком - у Європі.

Але у веб-журналі PLoS ONE з'явилася стаття, автори якої (51 чоловік), повідомляють, що Старий Світ до цього дня залишається чимось на зразок конан-дойлівского "загубленого світу": з середини минулого століття тут було відкрито більше 770 нових видів.

Мова йде не лише про дрібних членистоногих, яких, як відомо, існує велика кількість і яких не виявити без сучасного мікроскопа і ДНК-аналізатора. Серед нових видів є й великі жуки, і павуки, і навіть прісноводні риби. Автори підкреслюють, що зараз повідомлення про нові види на території Європи з'являються в чотири рази частіше, ніж сто років тому. При цьому майже 60% відкриттів відбуваються аматорами, для яких зоологія і систематика всього лише хобі.

Роль аматорів-добровольців давно визнана в таких галузях, як екологія та астрономія, але серед професійних зоологів і систематиків їх як і раніше недооцінюють. На думку вчених, у тій же Європі невідкритими залишаються чи не тисячі видів, і щоб якось виправити становище, слід об'єднати методи любителів, які користуються старими звичними морфологічними способами визначення виду, з новітніми розробками, на зразок того ж ДНК-аналізу, якими озброєні професіонали.

На сьогодні описано близько двох мільйонів видів тварин і рослин. Згідно з деякими викладкам, видів на Землі в п'ятнадцять разів більше - приблизно тридцять мільйонів. Кожен рік приносить близько сімнадцяти тисяч нових видів. Основна їх маса відноситься до дрібних безхребетних. Найбільший урожай нових видів дають тропіки, але, виявляється, і у старенькій Європі є ще що відкривати. При цьому в деяких групах швидкість відкриття нових європейських видів поки навіть не стабілізувалась: щороку кількість нових видів мух, брюхоногих молюсків та кліщів виявляється більшою за торішню.

Опис нових видів допомагає більш повно представити функціонування екосистеми і зрозуміти, які кроки потрібно зробити для збереження регіонального, а відтак - і планетарного біорізноманіття.

За матеріалами: Компьюлента