Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Вибухи наднових зірок - можлива причина зростання біорізноманіття на Землі

Нове дослідження фізика Хенріка Свенсмарка з Датського технічного університету постулює: в останні 500 млн років Земля часто проходила неподалік від вибухаючих наднових зірок, що призводило до охолодження її поверхні і ... зростання біорізноманіття.

Свенсмарк відомий як автор екстравагантної теорії про те, що галактичні космічні промені (в основному середніх енергій) викликають утворення хмар і, отже, зниження температури поверхні під ними.
У недавній публікації в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society вчений звернувся до питання про вплив такого механізму на клімат (і навіть біосферу) нашої планети протягом останніх 500 млн років. Провівши моделювання шляху Сонячної системи навколо центра Галактики, він встановив, що наша планетна система неодноразово виявлялася надзвичайно близькою у просторі до молодих розсіяних зоряних скупчень, що асоціюються зі спіральними рукавами Галактики. У них відносно часті білі і блакитні гіганти (і навіть білі і блакитні надгіганти), тобто зірки дуже високої світності і температури, які, трапляється, стають надновими. Згідно моделювання, за останні півмільярда років вибухи останніх нерідко чинили вплив на Сонячну систему, що посилювало потік космічних променів настільки, що утворення хмар різко зростало, разом з ним зростало і альбедо Землі, а її поверхня, зрозуміло, охолоджувалася.

Проте спроба кореляції цих астрономічних даних з інформацією щодо кількості видів морських безхребетних (по ним є найбільш достовірна статистика) за той же час принесла досить несподівані результати. Схоже, охолодження планети у більшості випадків призводило до зростання кількості видів. Збільшення біорізноманіття, яке іноді було дуже різким, чітко пов'язано з даними про близькі вибухи наднових.

Одним з чинників зростання біорізноманіття при охолодженні клімату могла стати зростаюча різноманітність кліматичних зон, кожна з яких давала притулок саме «своїм» видам, здатним найвдаліше адаптуватися до даного температурного діапазону. Іншим поясненням може бути те, що при зміні одного біоценозу іншим (сукцесія) число видів спочатку різко збільшується, а потім, по мірі стабілізації біоценозу, починає падати, скорочуючись до кількості, характерної для стійкого стану нового біоценозу (клімакс). Коливання температур, викликані надновими зірками, постійно оновлювали біоценози, в яких перевагу отримували спочатку більш холодостійкі, а потім, по закінченню епохи інтенсивного впливу космічних променів, більш теплолюбні види. Таким чином, клімакс наступав рідше, а сукцесії відбувалися частіше. Ймовірно, позначалося і зростання вмісту кисню в атмосфері в період охолодження; це могло серйозно вплинути на біорізноманіття, роблячи можливим виникнення нових, великих за розмірами тіла наземних і літаючих тварин.

За матеріалами: Компьюлента

Найпопулярніші новини тижня

Останні новини

22/12/2015
На Дніпровській ГАЕС 21 грудня запущений третій гідроагрегат. Таким чином завершується будівництво...
22/12/2015
Французький метеоролог Жан Рікар запропонував нову систему класифікації веселок. У ній 12 типів, і вона...
22/12/2015
Гірськолижні курорти Німеччини та Іспанії визнані найдоступнішими в Європі. Про це повідомляється в...
02/11/2015
Феномен Ель-Ніньо, що загрожує Південній Америці небезпечними ураганами, повенями і зсувами, призвів до...

Географічна наука