Деякі дослідники вважають, що двічі чи тричі в історії нашої планети наступав період, який умовно позначається "Земля-сніжок", коли лід майже повністю покривав поверхню Землі. Останній раз таке явище відбулося приблизно 635 млн років тому. Потім з ряду причин стався парниковий ефект, і планета відтанула.
Однак міжнародна група учених поставила під сумнів сплеск атмосферної концентрації двоокису вуглецю в ті часи. За новими даними, парниковий ефект не був настільки потужним, щоб розтопити товстий лід.
Отже, Земля не перетворювалася на великий сніжок.
Головне свідчення на користь гіпотези - льодовикові відклади, які 635 млн років тому перебували в районі екватора. Над ними розташований шар "увінчуючих карбонатів" (cap carbonates), які, згідно думки вчених, формувалися, коли льодовики танули або незабаром після цього, тобто коли в атмосфері була надлишкова частка вуглекислого газу.
Вважається, що період "Земля-сніжок" завершився, коли рівень вуглекислого газу в атмосфері виріс. Причиною могла стати вулканічна діяльність. Фактори, які в нормальних умовах виводять двоокис вуглецю з атмосфери, були блоковані льодом. Крім того, холоди не дозволяли гірським породам поглинати вуглекислий газ з утворенням бікарбонатів. Все це призвело до накопичення парникового газу в атмосфері.
Дослідники вирішили з'ясувати, скільки вуглекислого газу було в атмосфері в ті часи. Для цього вони проаналізували хімічний склад бразильських порід того часу і скам'янілих органічних речовин усередині них.
Фахівців цікавило співвідношення ізотопів. І породи, і органічні речовини (в основному водорості) поглинають вуглець з вуглекислого газу, розчиненого в океані. Зниження концентрації газу призводить до того, що водорості починають засвоювати більш важкий ізотоп. З іншого боку, співвідношення ізотопів вуглецю в карбонатних породах не змінюється незалежно від концентрації вуглекислого газу.
Порівняння показників гірських порід та органіки продемонструвало, що концентрація вуглекислого газу в атмосфері була набагато нижче попередніх оцінок
Раніше стверджували про цифру 90 тис. частин на мільйон, а новий аналіз стверджує, що було менше 3 200 частин на мільйон. Не виключено, що концентрація наближалася до сьогоднішньої (близько 400 частин/млн). "А якщо не було високої концентрації вуглекислого газу в атмосфері - значить, не могло бути й "Snowball Earth", інакше Земля була б заморожена до цих пір", - резюмує автор дослідження Магалі Адер з паризького Геофізичного інституту (Франція).
Вона, втім, попереджає, що залишається багато неясностей. Можливо, наприклад, що породи були датовані невірно. Є також імовірність, що парниковий ефект викликав не вуглекислий газ, а метан.
За матеріалами: Компьюлента
Читайте також: