Розгалужена мережа мощених доріг, прокладених індійською цивілізацією інків в Південній Америці, оголошена об'єктом культурної спадщини ЮНЕСКО.
Включення в список ЮНЕСКО, за задумом фахівців, допоможе зберегти і відновити пошкоджені ділянки дороги, яку порівнюють з розвиненою мережею доріг Римської імперії.
Експерти ЮНЕСКО назвали мережу доріг, створену інками, дивом інженерної думки. "Кхапак-Ньан за своїм масштабом та якістю демонструє майстерність інженерних технологій і є унікальним зразком інженерної думки", - йдеться в заяві ЮНЕСКО.
Досконала для свого часу мережа доріг Кхапак-Ньан (мовою кечуа "велика дорога інків") протяжністю 30 тисяч кілометрів покриває територію шести південноамериканських країн.
Історики вважають, що Дорогу інків проклали, щоб доставляти харчі зі столиці Куско в Мачу-Пікчу.
"Ми досі не маємо можливості побачити всю дорогу цілком, оскільки багато ділянок дороги щільно покриті рослинністю", - цитує Франс прес Фернандо Астете, головного археолога, що працює в стародавньому місті інків Мачу-Пікчу.
Дорога інків, яка пов'язувала центр цивілізації інків Куско з іншими частинами імперії, проходить по найрізноманітнішим грунтам і кліматичним зонам, горах, родючих долинах, лісах і пустелях.
Після підкорення імперії в XVI столітті іспанські колонізатори активно використовували інкську дорожню мережу в торгових і військових цілях.
Дорога простягнулася від півночі Колумбії на південь Аргентини і Чилі через Перу, Еквадор і Болівію.
З проханням про включення Кхапак-Ньан в список ЮНЕСКО виступили з єдиною заявкою всі шість зацікавлених країн.