природне тіло, достатньо однорідне за хімічним складом і фізичними властивостями, яке утворюється в результаті фізико-хімічних процесів у надрах і на поверхні Землі. Відомо близько 3 тисяч мінеральних видів; найбільш поширені силікати, окисли й гідроокисл ...
ступінь концентрації і склад розчинених мінеральних речовин у воді річок, озер та ін. водойм; виражається в мг/л, г/л або г/кг.
води (звичайно підземні) з підвищеним вмістом деяких хімічних елементів і сполук, а також газів.
найменші значення стоку річок, що спостерігаються під час межені. Формується в періоди значного скорочення або відсутності поверхневого стоку, коли живлення річок здійснюється здійснюється за рахунок підземних вод.
Найменший за величиною річковий стік, що звичайно спостерігається під час межені.
зовнішня частина геосинклінальної області, відносно слаборухома, авулканічна. Закладена на корі континентального типу, межує з платформою.
Найбільший об'єм води, що може вмістити водосховище.
Стік, що сформувався у межах однорідного фізико-географічного району.
просторове поєднання спільних за походженням урочищ, сформованих на макрорівні рельєфу з єдиною літогенною основою; найбільша структурна частина географічного ландшафту.
наукова концепція, в основі якої лежать уявлення про домінування горизонтальних переміщень блоків земної кори й літосфери.