поєднання хаотично розкиданих горбів і пасом висотою до 100 м, які чергуються з плоскими котловинами й долинами.
агрегат кристалів, які наросли одним кінцем на яку-не-будь поверхню.
продовгувато-овальний пагорб висотою до 25 м і довжиною у декілька кілометрів, складений мореною.
невисокий, серпоподібний піщаний пагорб, утворений вітром на піщаних узбережжях морів, озер чи річок.
найбільш рухливі, внутрішні частини геосинклінальних областей, закладені на океанічній корі, характеризуються активним вулканізмом.
викопна фауна вендського віку, представлена переважно кишковопорожнинними, червами, петанола-мами, знайдена вперше у Південній Австралії.
руйнування льодовиком гірських порід, які складають його ложе, та винос продуктів руйнування до краю льодовика.
зовнішні процеси, які відбувається на земній поверхні й у верхній частині літосфери (у зоні гіпергенезу) під дією сил, викликаних, насамперед, енергією Сонця, силою тяжіння та життєдіяльністю організмів. До них відносять вивітрювання, флювіальні, льодовик ...
це напрям прикладної геоморфології, який вивчає рельєф, його походження, вік та еволюцію, процеси рельєфоутворення, їх роль і функції у складній системі "природа - господарство -населення", аналізує прямі й зворотні зв'язки рельєфу з усіма компонентами на ...
складна наукова дисципліна про взаємодію біологічних систем з природним середовищем. Термвн введений у науковий обіг німецьким природознавцем Геккелем (1866).