Поплавець, що його використовують для вимірювання швидкості течії в певному шарі водної товщі. Гідрологія суші., терміни та визначення основних понять., К., Держстандарт україни, 1997 рік.
розривне порушення земної кори значної довжини та глибини; зона рухомого зчленування великих блоків земної кори та верхньої мантії. Це лінійно витягнута зона порушень суцільності геологічних тіл, яка пронизує земну кору й проникає у верхню мантію Землі. Г ...
течії у товщі води (нижче 150 – 200 м), на яку не впливає динамічна дія вітру. Зумовлюються різною щільністю води або компенсацією згінно-нагінних явищ.
вузькі глибокі замкнені депресії, розміщені на межі перехідної зони та ложа океану (жолоби Японський, Курило-Камчатський, Маріанський).
землетруси, осередки яких розміщуються на глибинах 700 км і більше. Характерні для перехідних зон.
наука про всі форми льоду на земній поверхні й підземний лід. Наука про льодовики – рухомі природні скупчення льоду на суші, що виникли внаслідок акумуляції і перетворення твердих атмосферних опадів.
вулкан, побудований з однорідного матеріалу (наприклад тільки з лав чи тільки з пухких пірокластичних продуктів).
гіпотетичний материк, який об'єднував у палеозої Південно-Американську, Африканську, Індійську, Австралійську та Антарктичну древні платформи.
1) різке й вузьколокальне підвищення земної поверхні порівняно обмеженого розміру, яке піднімається ізольовано на висоту більше 200 м над відносно рівною територією та обмежене зі всіх сторін чітко вираженим переломом топографічної поверхні, що називаєтьс ...
додатна форма рельєфу невеликої (до 200 м) відносної висоти з порівняно спадистими (менше 30°), зазвичай задернованими схилами, округлою вершиною й слабовираженим підніжжям. Геоморфологія: терміни й поняття (коментар): навч. посіб. для студ. вищ. навч. ...