хлорфлуорвуглеводні (ХФВ) сполуки, що мають антропогенне походження (використовуються у аерозолях, дезодорантах та холодильній тезхніці) і руйнують озоновий шар атмосфери.
викопні найпростіші організми з підкласу форамініфер. Мають породотвірне значення, особливого поширення набули у палеозої (карбон, перм).
гарячі вулканічні гази. Залежно від стадії виверження поділяються на сухі, кислі, лужні, сірчисті та вуглекислі.
основа платформи, яка складена дислокованими геосинклінальними осадовими, магматичними й метаморфічними породами. Формується на геосинклінальній стадії розвитку території.
коливальні рухи верхнього шару водної маси в морях, озерах, водосховищах.
гірські породи, які утворюються шляхом осадження на дні водойм із розчинів у результаті хімічних і біохімічних реакцій чи зміни температури води. До них відносять розчинні солі (галіт, карналіт та ін.), гіпси, ангідрити, доломіти, яшми, джеспіліти, деякі ...
процес зміни хімічного складу гірських порід з утворенням стійкіших мінералів в умовах земної поверхні. Особливо інтенсивно хімічне вивітрювання відбувається у вологих тропіках. Із процесами хімічного вивітрювання пов'язані великі родовища корисних копали ...
Шар тропосфери з позитивним балансом твердих атмосферних опадів, незалежно від того, досягає нижня межа хіоносфери поверхні Землі, чи ні. На поверхні Землі нижня межа хіоносфери ототожнюється зі сніговою лінією.
1) сукупність хмар у деякій частині атмосфери. 2) Міра покриття небесного склепіння хмарами (наприклад, в десятих частках).
процес скріплення в міцну щільну масу пухких продуктів вивітрювання гірських порід і ґрунтів глинистою, вапняковою, кременистою чи залізистою речовиною. У результаті цементації піски перетворюються в пісковики, щебінь - у брекчію, галечники - у конгломера ...