Актуальність теми дослідження. У період трансформації суспільства від тоталітарної до ринкової систем господарювання проблеми природокористування набувають нового змісту. Впровадження товарно-ринкових відносин між власниками природних ресурсів і природокористуванням зумовлюють нові підходи до розв’язання практичних проблем природокористування. Саме тому актуальними в сучасних умовах залишаються питання вивчення природного потенціалу, передусім, таких його компонентів, що визначають комплексний розвиток господарства регіонів.
До них належить природний аграрний потенціал – основа розвитку сільського господарства – галузі, яка зазнає значної реструктуризації в усіх регіонах України. Особливо це стосується аграрно-промислових регіонів, в яких природний аграрний потенціал є основою розвитку господарства, ресурсом, що дозволяє забезпечити потреби населення і господарства у сировині і товарах народного споживання, а також зменшити залежність регіону від імпорту продуктів харчування. Прагнення до сталого розвитку, що передбачає раціональне природокористування з урахуванням екологічних обмежень, посилює необхідність конструктивно-географічних досліджень природного потенціалу регіонів, в тому числі аграрного.
Особливо важливого значення набуває обґрунтування наукових основ природокористування з метою досягнення динамічної рівноваги у регіональних геосистемах та поліпшення якості навколишнього середовища.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота виконувалась згідно із науковою темою кафедри географії України Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка “Проблеми соціально-економічного розвитку Тернопільської області в умовах переходу суспільства до ринкових відносин”.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є оцінка природного агроресурсного потенціалу території, з’ясування його структури і територіальних особливостей використання для оптимізації сільськогосподарського природокористування в умовах переходу суспільства до ринкових відносин.
Об’єкт дослідження – природний агроресурсний потенціал Тернопільської області – регіону, що відзначається давнім сільськогосподарським освоєнням і невисокими показниками землезабезпеченості в Україні, зниженням рівня продуктивності земельних ресурсів.
Предмет дослідження – обсяги, структура і територіальна диференціація природного агроресурсного потенціалу (ПАРП), рівень його продуктивності та оптимізація використання.
Методологічна основа, методи дослідження, використані матеріали. Методологічною основою дослідження є положення конструктивної географії, передусім концепція сталого розвитку регіону, вчення про природно-ресурсний потенціал.
У роботі використані законодавчі та нормативні акти України стосовно використання землі, розвитку сільського господарства в умовах реформування економіки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
- поглиблено теоретико-методологічні засади сільськогосподарського природокористування на основі концепції сталого розвитку;
- уточнено поняття “природний агроресурсний потенціал” (ПАРП);
- визначено комплекс методів оцінки величини і структури економіко-екологічної ефективності використання природних агроресурсів;
- здійснено компонентний аналіз природного агроресурсного потенціалу Тернопільської області і виявлено рівень забезпеченості сільського господарства земельними і водними ресурсами;
- встановлено вплив величини і структури природного агроресурсного потенціалу на ефективність і продуктивність сільськогосподарського виробництва в області;
- проведено природно-агроресурсне районування Тернопільської області і виявлено рівень продуктивності природного агроресурсного потенціалу у природно-агроресурсних районах;
- обґрунтовано головні напрями оптимізації раціонального використання природного агроресурсного потенціалу області.
Переглянути автореферат дисертації
