Вперше на підставі системних досліджень похованих під Траяновими валами грунтів, а також утворених на них нових грунтах виявлено особливості еволюції грунтового покриву території Придністров'я. Встановлено, що 2 500 - 3 000 років тому клімат у даному регіоні змінився від степового аридного до лісового (лісостепового) більш вологого з відповідними часовими змінами рослинності - від степової (лучно-степової) до лісової (лісостепової). З'ясовано, що у період насипання земляних валів у грунтовому покриві превалювали чорноземні грунти, у сучасний період на даній території переважають опідзолені, переважно сірі лісові. Виявлено, що показники похованих під Траяновими валами грунтів мають істотні відмінності у порівнянні з сучасними грунтами, які розвивалися на денній поверхні.
З'ясовано, що характерними особливостями палеогрунтів є їх менша кислотність, вищий вміст обмінних катіонів, особливо обмінного кальцію та більший ступінь насиченості основами. Виявлено, що вміст гумусу у похованих грунтах, за результами його перерахунку з урахуванням процесів діагенезу, перевищує такий для сучасних відмін. Виділено поховані грунти та морфолого-морфометричні особливості структури профілів. Доведено, що валовий вміст важких металів у похованих і сучасних грунтах є аналогічним.
З'ясовано, що кожний елементарний ландшафт відрізняється іманентними показниками кількості хімічних елементів внаслідок впливу різних факторів на геохімію грунтів. Встановлено, що рухомість важких металів у сучасних грунтах істотно більша, ніж у похованих. Зроблено профільний розподіл досліджуваних металів і виявлено приуроченість їх максимумів до материнської породи похованих грунтів, тоді як у сучасних відмінах, які розміщені на валах, найбільшу кількість хімічних елементів зафіксовано у верхньому гумусовому горизонті, а у фонових грунтах - в ілювіальній частині профілю.
Переглянути автореферат дисертації
