Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Стіна

Василь Михайлов
Василь Михайлов
Василь Георгійович Михайлов - географ, єксперт. Дійсний член Українського Геогра
Блогер наразі offline
- 15 грудня 2013 Статті 0 Коментарів

Від автора: Всякий об'єкт, явище чи процес має свою територію, свій простір, своє відповідну назву. У географії є такий напрямок діяльності або можна сказати одне з географічних досліджень, як: - географія назв. Люди з далеких часів, до сьогоднішнього дня, будували і будують стіни, зміцнювали і зміцнюють свої межі своєї території, свого простору. Таким чином, з покон віків створилася людська проблема, зміцнюючи стінами своїх територій. Люди перестали спілкуватися відкрито, перестали чути один одного, зникла сама прозорість людської діяльності! Саме в цьому і полягає проблема всього людства яка живе на планеті Земля, і конкретно в державі - Україна. Але мої дослідження проводилися не тільки про проблеми людських, не тільки про реальні стінах, і їх назв, скільки на історію, і реалій конкретної території, а саме село Стіна, Томашпільського району, Вінницької області, Україна. З її чудовою з географічної точки зору - природою цього краю! З її багатющої історії, культура, історичними цінностями, місцевих традицій і побут цього села під назвою Стіна. Проводити географічні дослідження досить таки не легкий труд! Тому хочу висловити особисто особливу подяку людине з прекрасною і відкритою душею, у наданні фінансової допомоги проведення моїх досліджень з цього села Стіна, який побажав стати невідомим.

СТІНА, и, жін.

1. Вертикальна частина будови, яка служить для підтримання перекрить і для розділення приміщення на частини і т. ін. Головою стіни не проб'єш (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 286); Надворі ревла сердита буря, стугоніла в стіни,., вила в димарі, гуркотіла у вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 298); На стіні, проти стола, висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Оселився я в готелі. Це — досить великий будинок, розподілений поверхами, коридорами, стінами й дверима на окремі кімнати (Юрій Яновський, II, 1958, 15); * Образно. Серед зачинателів радянської літератури, що поклали фундамент під її стіни,., завжди стоятиме ім'я видатного українського письменника Івана Ле (Вітчизна, 3, 1965, 180); * У порівняннях. Скеля стриміла, як стіна (Нечуй-Левицький, III, 1956, 299); // тільки мн., з означ., перен. Про який-небудь будинок, приміщення, установу, навчальний заклад і т. ін., де щось відбувається, здійснюється тощо. Вона рвалась із шкільних стін на волю, на службу «народові» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312); Розмова має схильність перейти до стін директорського кабінету (Юрій Яновський, II, 1958, 29); Між покоління молодого У стінах бурси я зростав, Ніхто мене не доглядав (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 95). Аж стіни дрижать див. дрижати; За стіною; Через стіну — в сусідньому приміщенні. Чутно йому,-що пані плаче за стіною (Марко Вовчок, I, 1955, 122); За стіною сміх, і гомін, і музика, і пісні (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 54); Ї весь же той гармидер чинивсь через стіну од Лесі (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 94); Секретар сидів через стіну, і щоб його покликати, досить було постукати кулаком у стіну (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 64); Між стінами — в закритому приміщенні. На чистому повітрі було якось веоеліше й охотніше робить, ніж коло машин, між стінами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 209); Збліднути, як стіна див. збліднути. ▲ Капітальна стіна див. капітальний. ♦ Голі стіни див. голий; Дертися на стіну (стіни) див. дертися; І стіни мають вуха див. вухо; Лізти (полізти) на стіну (стіни) — те саме, що Дертися на стіну (стіни) (див. дертися). — Глядіте лишень,., чи не напоїли ви нас таким, що, може , й на стіни поліземо? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 73); Обтирати спиною (спинами) стіни див. обтирати; Підпирати (підперти) спиною (плечима) стіни див. підпирати; Побіліти, як стіна див. побіліти; Побліднути, як стіна див. побліднути; Припирати (приперти) до стіни кого — те саме, що Притискати (притиснути) до стіни (див. притискати). — Ти, куме, не припирай мене до стіни своїми запитаннями (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 168); Він думав, що зараз припре секретаря райкому до стіни... Де там! (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 247); Приставити до стіни див. приставляти; Притискати (притиснути) до стіни див. притискати; Притуляти (притулити) горбатого до стіни див. горбатий; Сидіти в чотирьох стінах див. сидіти; Ставити (становити, поставити і т. ін.) до стіни — те саме, що Ставити (становити, поставити і т. ін.) до стінки (підстінку) (див. стінка). Мовчали лани, як гетьманців ставили .. до стіни (Володимир Сосюра, I, 1957, 451); Хоч головою (лобом) об стіну товчи — те саме, що Хоч кіл (кілок) на голові теши (див. голова). Хіба ж можна було розмовляти з таким чоловіком, як Коритний? Нічого не тямить. Хоч ти головою товчи об стіну, а він — своє (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 163); Хоч лобом в стіну битися див. лоб; Як (мов) горохом у (об) стіну; Як (мов) горох на стіну (по стіні) — те саме, що Як об стінку горохом (див. горох). — Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стіну горохом!.. (Панас Мирний, I, 1954, 167); — Так і норовить [Юхим], аби від роботи в колгоспі чкурнуть... Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 432); — Раз напосілися наші на війну, то хоч що говори їм, усе мов горох на стіну (Іван Франко, IV, 1950, 109).

2. чого і з означ. Прямовисна бічна поверхня чого-небудь. З одного боку дороги стирчала жовта стіна урвища, а з другого — чорніла широка безодня (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 197); Прямовисні стіни [айсбергів] підносяться над водою на 20—30 м, іноді і на 100 м (Фізична географія, 5, 1956, 119).

3. чого і в означ. Висока кам'яна або цегляна огорожа; мур. Висока кам'яна стіна обвивала кругом великий розкішний садок (Панас Мирний, IV, 1955, 7); Перед вечором заманячіли в степу Лубни, вирнули з туману стіни твердині (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 69); // тільки мн. Вали, мури і т. ін. біля міста, фортеці. Київські стіни не раз були свідками героїчної боротьби народу за соціальну справедливість, незалежність і свободу (Наука і життя, 7, 1967, 21). Під стінами чого — біля валів, мурів і т. ін., на підступах до якого-небудь міста, фортеці. Вже видно дерева під стінами Парижа (Володимир Сосюра, I, 1957, 284); Німецькі генерали погрожували дати Радянській Армії під стінами Будапешта нечуваний реванш за Сталінград (Олесь Гончар, III, 1959, 235). ♦ Китайська стіна див. китайський; Як за стіну засунутися — дуже посмутніти. Все село, як за стіну засунулось, такі смутні всі, що сумно й глянуть! (Марко Вовчок, I, 1955, 66).

4. чого і з означ., перен. Те, що відокремлює, роз'єднує кого-, що-небудь, перешкода у здійсненні чогось. Ксеня почувала, що між нею та Олегом зростає невидима стіна відчуження... (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 140). Ставити (поставити) стіну між ким — позбавляти кого-небудь зв'язку з кимсь, чимсь; ізолювати кого-небудь від когось, чогось. Признається [пасажир], що він не з простих, і цим зізнанням ставить між собою і товаришами стіну (Юрій Яновський, II, 1958, 134).

5. чого і з означ., перен. Щільний ряд чи суцільна маса чого-небудь, що утворює перепону, перешкоду, завісу і т. ін. Усе лякало нас: трава, що тихо майоріла, і гаю дальнього стіна (Леся Українка, I, 1951, 458); Він зібрав усі сили, відштовхнувся від скелі, пробив тугі1 стіну повітря (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 7); Стіна очерету; // Зімкнутий ряд людей. Налетівши на людську стіну, зупинявся [бугай], ніби вростав у землю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 114). Стіною стояти (йти, проходити, пройти і т. ін.) — стояти (йти, проходити, пройти і т. ін.) щільним рядом чи суцільною масою. Мирон Іванович до дверей, та й назад. Люди стіною перед ним стояли (Марко Вовчок, I, 1955, 176); Міська публіка стіною стояла на тротуарах і, приголомшена, дивилась, як з гуркотом проносились вулицею незнайомі війська (Олесь Гончар, III, 1959, 74); Парубки пройшли стіною (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 13).

6. Щільно зімкнений стрій бійців у кулачному, рукопашному бою або бійці. Хоч і вгнулася спочатку стіна руських воїнів під натиском угорських сотень, але ніхто не побіг назад (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 242); Багачі обступили Мазуренка, а бідні Титаренка.. Повільно підступали стіна до стіни (Мирослав Ірчан, II, 1958, 31). ♦ Стати стіною — виступити згуртовано, дружно. [Яків:] За Кубу переживаю,., щоб народ вистояв... Вистоять... Тільки щоб піднялися всі, як один, стіною стали (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 53); На заклик Комуністичної партії трудящі Києва, як і всі радянські люди, стіною стали на захист рідної Вітчизни (Вечірній Київ, 2.XI 1973, 1). Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980). Тлумачення, значення слова «стіна»: Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 715.

Стіна Плача. Велика Китайська стіна.

На Євромайдані з'явилася стіна пам'яті про побиття активістів "Беркутом"

Мітингувальники розставили вздовж будівлі поштамту сотню свічок.

стіна пам'яті twitter.com/radiosvoboda Імпровізована стіна пам’яті з’явилася на Майдані Незалежності.

Учасники Євромайдану влаштували на Майдані Незалежності символічну стіну пам'яті про побиття "Беркутом" мітингувальників - понад сто свічок і фотографії побитих євромайданівців з'явилися біля центрального поштамту.

Ідея створити імпровізовану стіну пам'яті з'явилась у активіста Євромайдану з Запоріжжя. Він розповів, що майже нічого не знав про події на Євромайдані, поки не побачив фотографії побитих до крові людей. На його думку, десятки свічок, які він розставив на Майдані Незалежності, змусять людей зрозуміти, що такі речі не повинні повторюватися.

Читайте також: Євромайдан зустрів ранок запаленими ліхтариками та Гімном України

Символічна стіна пам'яті знаходиться біля одного з входів на Євромайдан, перехожі зупиняються біля неї і фотографуються поруч. Нагадаємо, вранці 30 листопада бійці "Беркута" жорстоко розігнали Євромайдан у Києві. Мітингувальників до крові били кийками по голові і ногах.

Більше читайте тут: http://tsn.ua/politika/na-yevromaydani-z-yavilasya-stina-pam-yati-pro-pobittya-aktivistiv-berkutom-324240.html

Британські вчені винайшли

Британські вчені винайшли такий прилад, за допомогою якого можна легко проходити крізь стіни, а назвали його взагалі прикольно – двері.

Стіна

Виконавець: Океан Ельзи Слова і музика: Святослав Вакарчук. Стиль: Поп-рок. Мова: Українська.

Де ми з тобою будем, Коли закінчиться їхня війна. Чи вистачить нам сили Зробити так, щоби впала Стіна, стіна, стіна. Впала між нами Стіна, стіна, стіна.

Ким ми з тобою будем, Коли налиють і скажуть: "До дна!" Чи стане нам бажання Зробити так, щоби впала Стіна, стіна, стіна. Впала між нами Стіна, стіна, стіна.

І ми з тобою будем удвох В останньому кадрі кіна. І вистачить нам сили Зробити так, щоби впала Стіна, стіна, стіна. Впала між нами Стіна, стіна, стіна. (ост 2 рядки – 4) Впала між нами Стіна, стіна, стіна Впала між нами Стіна, стіна, стіна Впала між нами Стіна, стіна, стіна

Впала між нами стіна. (2) Впала між нами стіна.

Село Стіна Томашпільского району


http://www.odnoklassniki.ru/selostina

http://uk.wikipedia.org/wiki/Стіна_(село)

Стіна_(село) Стіна_(село) Стіна — ( давніше місто Стіна ) село в Україні, Томашпільському районі Вінницької областіі. Село має горбисту місцевість. Гора Солонці (найвища), Біла гора, Шпиль, Замкова гора, гора Болячка, Колька (найменша). За переказами тут було давнє місто Янгород, не відомо ким і коли засноване. Відомо, що у 1650-х рр. тут була фортеця. Фортеця містила замок тригранчастого вигляду. За всю свою історію село мало кілька найменувань. Спочатку було Янгород, потім Чорне і вже тепер Стіна. Церква св. Миколая. Легенда говорить, що коли копали рови під фундамент, на замовлення Стефана Нечая, знайшовся образ св. Миколая і на тому місці було збудовано церкву. Через сто років була добудувана церква і збудована дзвіниця. У 1654 році церква вже діяла в селі. Образ знаходився в церкві до 1901 року.

1586 Стіна належала Янушу Васильовичу Острозькому.

1671 Стіна належала родині Замойських.

Біля міста знаходилися печери з давніми написами на стінах. А також печери, які вели до сусідніх сіл.

Стіна є відомим центром вишивання на східному Поділлі. Чорний та червоний колір посідали особливе місце у стінянській вишивці. На околиці села є заказник місцевого зкачення "Сонна поляна", де кожного року розцвітає реліктова рослина сон-трава. Як стверджує легенда,кілька століть тому назад на Сонній поляні жило мирне населення. На них напали турки і в живих залишилося декілька десятків чоловік. Ту місцевість довгий час називали Посічі, а люди, які залишилися в живих перейшли жити блище до церкви і річки.

Особистості

В селі народилися

• Кельбас Гліб Дем'янович — Герой Радянського Союзу,

• Надія Сідак (поетеса),

• Микола Комісарчук (поет).

Посилання

• Стаття Ściana у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том X (Rukszenice — Sochaczew) з 1889 року (пол.)

• Погода в селі Стіна

• Інформація про село

• Сайт села Стіна

• Фортеця у селі Стіна на www.zamki-kreposti.com.ua (рос.)

село Стіна

Країна -  Україна

Область -  Вінницька область

Район/міськрада - Томашпільський район

Рада - Стінянська сільська рада

Код КОАТУУ - 523985701

Основні дані

Засноване - 1550

Населення - 700

Територія - Маленькі Карпати (є невисокі гори до 200 метрів) км²

Площа - 3,89 км²

Густота населення - 265,55 осіб/км²

Поштовий індекс - 24231

Телефонний код +380 4348

Географічні дані

Географічні координати - 48°27′09″ пн. ш. 28°25′16″ сх. д. Координати: 48°27′09″ пн. ш. 28°25′16″ сх. д.

Середня висота над рівнем моря - 196 м.

Водойми - Річка Русава

Місцева влада

Адреса ради - с. Стіна, вул. Леніна, 20

Переглядів: 959

Про автора

Василь Михайлов

Василь Георгійович Михайлов - географ, єксперт. Дійсний член Українського Географічного товариства, Дійсний член National Geographic. Географія мені подобаеться за точність географічної інформації та універсальність знань. Моі захоплення-подорожі, географічні дослідження, Земля з космосу, фотографії, карти, оцінка перспективи та реалії конкретних територій, популяризація (реклама) конкретних території.

Зворотні посилання

Зворотнє посилання для цього запису

Коментарі

Коментарів наразі немає. Залиште перший коментар

Залиште Ваш коментар

Гість
Гість 23 липня 2017

Географічна наука