Дивно, але вперше з цим я зіткнувся ще у школі, коли на розповідь про те, що я хочу стати географом, мені задавали дивне питання: "І чим ти будеш займатися? Вивчати материки?". Тоді я думав, що така примітивність мислення можлива лише у моїх однокласників, а для більшості людей спеціальність "географія" та сфери застосування географічних знань, навичків, умінь та географічного способу мислення в цілому є зрозумілими і очевидними. Найбільш прикрим є те, що я помилявся. Подібна обмеженість розуміння географії властива не лише моїм колишнім одкласникам. Вона властива більшості звичайних (тобто тих, які не мають відношення до географії) людей , які асоціюють географію лише з країнами (столицями) світу, подорожами та викладанням географії в школі. Мабуть, це все, що вони пам'ятають про географію зі шкільної лави. Звичайно, в такі моменти стає дуже прикро. Чому для всіх зрозуміло, чим сьогодні займаються біологи, фізики, хіміки, правознавці, економісти та ін., але не вистачає кмітливості, щоб здогадатися про сфери застосування географії. Думаю, це тому, що цих сфер надто багато (не буду їх усі зараз перелічувати) і вони стосуються і в тому числі тих знань, якими володіють вищеперераховані професії. Можливо, це пояснюється також способами і рівнем викладання георафії у тій же середній школі, коли навіть самі вчителі не можуть пояснити учням де, крім викладання у школі, можна застосувати географічні знання і не агітують учнів пов'язувати своє життя з географією. Але найбільше мене вражають деякі студенти, які провчившись майже 5 років на географічному факультеті, мають таку саму примітивність сприйняття того, що вкладали у їх голови всі ці роки. У такі моменти я люблю повторювати вислів, який почув від Н. В. Бєскової на одній з всеукраїнських олімпіад: "Географія - це ще не все, але все інше без географії - це ніщо!".
Як подолати таку необізнаність суспільства про географів, географію та географічні спеціальності? Як можна втокмачити людям-негеографам, що географія - це не лише Колумб, столиця Франції, глобус та вчитель географії у школі?
Справа в тому, що географія тривалий час була суто описовою наукою без серйозних теоретичних узагальнень та прикладних заходів, які б приносили користь суспільству. Фізика ж, навпаки, була переважно теоретичною, плюс виходила на розв'язання конкретних проблем життя людей. Географія такому статусу завдячує Геттнеру, Гумбольдту, Драбберу, Семенову Тянь-Шанському та ін. (більш детально про це у мене в блозі "Гуманістична парадигма географії"). Тому, до географії збереглось таке поверхневе ставлення як до науки про опис земної кулі, або, як каже В. В. Стецюк, про "пуки і опуки земної поверхні".
Зараз географія намагається вийти на розв'язання конкретних проблем. Але нішу займають економісти, соціологи, останнім часом екологи та ін.
Що робити? доводити свою правоту, відстоювати географічне знання, мати більш тісний зв'язок з міжнародною географічною думкою, де подібні питання вже на стадії вирішення, де географів визнають як носіїв важливих знань, де їм присуджують нобелівські премії (Поль Кругман, 2009). Це вже крок, важливий. Це початок визнання географів.
лише географ відповідає за статус своєї науки.
думаю потрібна консолідація розпорошених зусиль фахівців у формуванні бази ідей та реалізації конкретних практичних проектів вагомих для українського суспільства (реформа адміністративно -територіальної реформи, формування екомережі тощо)
Розміщення продуктивних сил...так це доволі практичний напрям, проте він настільки залежний від політики державної і місцевої, рівня культури суспільства загалом і тому настільки глухий і здавалось би безперспективни й зараз. Ми вчимося за ідейними концепціями 19- сер. 20 століття. Якраз практики і прикладної сутності нам не вистачає. Люди по-своєму праві. Не жалійтесь, що чогось "не доганяють". І справа не лише у шкільних книжках. Ви бачили американські підручники по здавалось би теоретичній суспільній географії? Погляньте
Це лише ті сфери, які "бачу" я: для економгеографів - регіональне управління та планування, макро-, мезо-, мікроекономіка, стратегічне планування, маркетинг та маркетингова географія, системна аналітика підприємств і організацій, педагогічна та наукова діяльність. Для інших напрямів географії - туристична індустрія, землевпорядкува ння (особливо актуально і важливо сьогодні) і кадастр земель, гідрологія та метеорологія, картографія та геодезія, геоінформатика (за нею - майбутнє, це визнають навіть американці), грунтознавці (для агрономії і с/г індустрії), і т.д.
На які факультети вступати - обирає кожен сам. Я вступав на географічний факультет КНУ і ні скільки не жалкую. Думаю, що питання де працювати після навчання кожен має задавати собі десь на 2-3 курсі і робити все для того, щоб збільшити свою вартість на ринку робочої сили на момент завершення навчання: вчити мови, освоювати відповідний soft, проходити практики на фірмах, або і взагалі шукати роботу чи підзаробіток і здобувати досвід (життєвий та професійний). Усе це в сукупності із географічним способом мислення, аналітизмом розуму та комплексним баченням проблем, яке формує саме географія (незалежно від спеціальності) і робить вас конкурентноспроможними на ринку праці.
Десь із середнього шкільного віку я зрозумів, що бажаю пов'язати власну долю з географією. І досхочу наслухався таких самих питань, із яких зрозумів, що звичайні люди сприймають географію лише як описову науку про Землю, материки, країни тощо. У їх уяві географія залишилась такою, якою була в епоху Великих географічних відкриттів.
Чому так відбувається. Не претендуючи на повне розуміння питання, хочу вказати на кілька його аспектів.
По-перше, люди явно відчувають роль досліджень у галузях фізики, хімії, економіки, бо їх результати мають здатність бути реально (зокрема й матеріально) відчутними, а також комерціалізуват ись, мати певну вартість. Результати географічних досліджень також мають грошовий вимір, і також застосовуються суспільством, але вони приховані для зовнішнього спостерігача. Приховані як, повітря від людського ока, бо ми в цьому середовищі існуємо. Але... як без повітря людина не здатна прожити більше 3-ох хвилин, так і погіршення якості географічного середовища ми відразу відчуваємо на власній шкірі, у всіх сферах життя.
По-друге, вже в школі учні знайомляться передусім з теорією, з теорією економіки, фізики, біології. Увага до принципів побудови таблиці Менделєєва перевищує увагу до окремо взятих речовин і сполук на уроках хімії; загальним закономірностям розвитку живих організмів та відомостям про їх систематизацію на уроках біології відводиться набагато більше часу, аніж розгляду окремих видів чи біоценозів. Учні знайомляться з теоріями, концепціями, парадигмами. А географія? У якій шкільній бібліотеці можна познайомитись з основами теорії суспільної географії, наприклад? У мій час це було практично неможливо.
Нарешті, знову зроблю акцент на комплексності, а відтак певній "розмазаності" географічного знання. Багато з того, що має відношення до географії, звичайна людина асоціює з іншими науками, спеціальностями . Розміщення продуктивних сил? то це чиста економіка. Картографія? це інженерна дисципліна. І так скрізь і всюди.