Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Індійський океан

Індійський океан за розмірами займає третє місце серед усіх океанів планети. Його площа становить 76,17 млн км кв. Проте він також має свої цікаві особливості. Саме в ньому — найстрімкіші материкові схили, найтепліші поверхневі й придонні водні маси. Тут морські течії двічі протягом року змінюють свій напрям на протилежний. У водах океану можна виловити риб, які вважалися вимерлими десятки мільйонів років тому.
Географічне положення. Індійський океан розташований переважно у Південній півкулі.Природними межами океану є узбережжя Антарктиди, Африки, Євразії, Австралії. Найбільший вплив на океан має величезний материк Євразія, "дихання" якого поширюється на всю північну частину Індійського океану.
Визначіть за картою атласу найбільші моря і затоки Індійського океану.
Уздовж південного узбережжя Азії проходять головні морські шляхи. Вони важливі не тільки для країн, що мають вихід до Індійського океану, а й для всього світового мореплавства, адже вони сполучають морські порти Атлантичного і Тихого океанів.

Рельєф дна. Незважаючи на порівняно незначні розміри океану, дно його має досить різноманітний рельєф. Тут чітко простежується підводна окраїна материка. Біля Євразії вона повільно, але неухильно зростає за рахунок великої кількості осадового матеріалу, який виносять потужні річки.
У Бенгальській затоці материковий схил утворює до ложа кут понад 45°. Такого стрімкого материкового схилу немає більше ніде в Світовому океані. Осадовий матеріал, що виноситься через каньйони на цьому схилі, утворив на дні затоки шар завтовшки 5 км.
Тільки у районі Зондських островів материковий схил відокремлений від ложа океану перехідною зоною. В ній багато підводних хребтів, які виходять на поверхню у вигляді острівних дуг вулканічного походження. Тут налічується понад 300 вулканів, з яких більш як 100 діючих. Уздовж острівної дуги простягаються глибоководні жолоби. Найбільший з них — Зондський, де розташована найглибша ділянка дна Індійського океану (7 729 м).
Найбільшою формою рельєфу дна Індійського океану є серединно-океанічний хребет. Він складається з трьох гілок, які розходяться від центру в різні боки. На півдні океану його частини сполучаються з такими самими хребтами Атлантичного та Тихого океанів.
У північній частині серединно-океанічного хребта простежується рифт, розчленований глибокими поперечними розколинами. На підході до Червоного моря зона розколин розгалужується. Одна гілка простягається на сході Африки і має вигляд складної системи грабенів (Великого Африканського грабену), інша пролягає по дну Червоного моря та по території Азії (через грабен Мертвого моря).
Зона розколин серединно-океанічного хребта Індійського океану є "живою" ділянкою земної кори. Про це свідчать виходи гарячих джерел на дні океану, землетруси тощо.

Клімат і води. У розподілі температури вод Індійського океану також чітко простежується зональність. З віддаленням від екватора і тропіків до високих широт води стають дедалі холоднішими. Прибережні тропічні води Індійського океану найтепліші у Світовому океані. Так, температура вод у Червоному морі та Перській затоці становить +34°С — +35°С, а біля берегів Антарктиди — -1,8°С.
Від температури води залежить і температура повітря. Найкраще повітря прогрівається в екваторіальних і тропічних широтах, де його температура впродовж року становить +27°С — +32°С, а на півночі Аравійського моря і Бенгальської затоки влітку досягає +40°С.
Широтна зональність добре помітна також і в розподілі атмосферних опадів над океаном. В екваторіальних широтах тут випадає за рік близько 3 000 мм опадів. У районі тропіків — у Червоному морі, Перській затоці, на півночі Аравійського моря — їх кількість не перевищує 100 мм за рік.
Співвідношення опадів і випаровування впливає на солоність вод Індійського океану. Якщо на екваторі вона становить 34%о, то у тропічному поясі — 37%о. У Червоному морі, де сухі гарячі вітри з материка зумовлюють надзвичайно високу випаровуваність, спостерігається найвища солоність океанічних вод у світі — близько 42%о.
На клімат Індійського океану активно впливає величезний материк Євразія, з яким пов'язана мусонна циркуляція. Під її впливом перебувають також поверхневі води океану, які періодично змінюють свій напрям руху.
Взимку материк значно охолоджується, тут формується область високого атмосферного тиску. Звідси потужний потік повітря рухається на південь, де над теплим океаном тиск знижений. Так утворюються зимові мусони, які переносять в океан сухе і прохолодне повітря. Влітку суходіл швидко прогрівається, і атмосферний тиск над ним відповідно знижується. Виникає літній мусон, який переносить з океану на материк дуже тепле вологе морське повітря.
Така атмосферна циркуляція змушує водні маси на півночі Індійського океану також змінювати напрями свого руху двічі за рік. Морські течії утворюють тут так званий мусонний кругообіг: Південна Пасатна течія, біля берегів Африки — Сомалійська течія і Мусонна течія, що прямує вздовж узбережжя Євразії. (Знайдіть ці течії на картах атласу.) Півроку води в такому кругообігу рухаються за годинниковою стрілкою, а наступні півроку — проти неї.
Літні мусони настільки потужні, що зганяють біля берегів Африки поверхневі теплі води. їхнє місце займають порівняно холодні води, які піднімаються з глибин океану. Ось чому Сомалійська течія улітку холодна.
У південній частині Індійського океану циркуляція повітряних і водних мас приблизно така сама, як і на півдні Атлантичного та Тихого океанів. Морські течії тут рухаються проти годинникової стрілки, утворюючи величезний кругообіг.

Органічний світ і природні ресурси. Рослинність і тваринний світ Індійського океану мають багато спільного з органічним світом західної частини Тихого океану. Це пояснюється вільним обміном між ними водних мас.
Найбагатший органічний світ — на півночі Індійського океану, де відомі численні види риб — сардинела, нототенія, тунець, скумбрія, летючі риби, багато акул, скатів. Разом з річковими водами в океан потрапляє велика кількість поживних речовин, з якими пов'язаний розвиток планктону. Внаслідок його бурхливого розмноження вода іноді починає "цвісти", змінюючи при цьому свій колір (звідси, наприклад, назва Червоного моря). У прибережних водах багато коралів, зустрічаються морські зірки, черепахи.
Південні тропічні райони Індійського океану значно бідніші на органічний світ. Виняток становлять прибережні води Африки і Мадагаскару, де на поверхню піднімаються глибинні води, багаті на органічні рештки. Тут знаходиться головний промисловий район океану.
У помірних і полярних широтах Індійського океану водяться численні ссавці: кити, ластоногі, дельфіни, живе багато кальмарів. Серед птахів трапляються альбатроси, фрегати, пінгвіни.
Індійський океан відомий значними запасами нафти і газу, які розробляються на його шельфі. Найбільшим у світі постачальником нафти є район Перської затоки. У Червоному морі виявлені поклади залізних і мідних руд.
У зв'язку з інтенсивним видобутком нафти й газу на півночі Індійського океану його води часто забруднюються нафтопродуктами. Це створює серйозну загрозу для всього живого в океані, а також для населення узбережних районів.

 

Базове джерело: Пестушко В. Ю., Сасихов В. О., Уварова Г. Є. Географія світу: підручник для 7 класу середньої школи. - К. : Абрис, 1995. - 288 с.: іл.

Останні матеріали розділу "Фізична географія"

Географічне положення, кордони України

Україна є однією з найбільших держав Європи — її площа становить 603,7 тис. квадратних кілометрів. З...

Предмет фізичної географії України

Предметом фізичної географії України є її природні (фізико-географічні) умови та природні ресурси. В...

Природоохоронна діяльність в Україні

Відносини в галузі охорони і використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду, відтворен...

Природно-заповідний фонд України

Природно-заповідний фонд України — ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти як...

Несприятливі фізико-географічні процеси і явища на території України

До несприятливих фізико-географічних процесів, що відбуваються на території України, належать ерозія...

Фізико-географічне районування України

У межах географічної оболонки сформувалися різноманітні і неоднакові за розмірами природні (фізико-г...

Природні комплекси України

Природні комплексиПід час вивчення окремих компонентів природних умов України постійно зверталася ув...

Географічна наука