Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Географічна оболонка Землі

Основні оболонки (сфери) Землі — літосфера, гідросфера, атмосфера, біосфера. Всі вони пов'язані одна з одною і в складі кожної з оболонок можна бачити частинки інших сфер. На поверхні і в глибинах літосфери знаходяться води гідросфери. Рослини, тварини, мікроорганізми живуть на поверхні і на невеликих глибинах у земній корі. Гідросфера розчиняє в собі окремі речовини літосфери, вуглекислий газ і кисень атмосфери. У всій її товщі поширені живі організми. Водяна пара гідросфери, пилові частинки літосфери, спори деяких рослин розміщені в нижній частині атмосфери.
Усі живі організми біосфери частково складаються з води й мінеральних речовин. Відмираючи, вони утворюють відклади на дні морів, океанів та на материках.
Першоджерелом усіх процесів взаємодії оболонок є сонячні промені. Їх енергія, нагріваючи земну поверхню, викликає переміщення повітряних і водних мас, руйнування гірських порід, дає життя організмам.
Оболонка, в межах якої стикаються, проникають одна в одну і взаємодіють верхні шари земної кори, вся гідросфера і нижні шари атмосфери, називається географічною.

Природні комплекси. Слово "комплекс" у перекладі з латинської означає зв'язок, поєднання. Природний комплекс — сполучення компонентів (складових частин) природи: гірських порід, води, повітря, організмів.
Найбільшим природним комплексом, який охоплює всю планету, є географічна оболонка. Вона суцільна, але не однорідна. Відмінність у куті падіння сонячних променів на поверхню Землі, різноманітність рельєфу, рослинності і тваринного світу, співвідношення води й суходолу визначають поділ географічної оболонки на природні комплекси нижчого порядку. Найбільші з них — материки й океани, які в свою чергу поділяються на менші природні комплекси — природні зони, природні області та ін.
Усі компоненти природи в природному комплексі (ПК) тісно взаємопов'язані і перебувають у постійній рівновазі. Зміна одного з них призводить до зміни усього природного комплексу. Уявімо собі, що різко зменшилась кількість води в річці або в озері, що розташовані в будь-якій місцевості. Нестача води змінить рослинність і тваринний світ, грунт, зміниться й склад повітря атмосфери, клімат, і через певний проміжок часу на цій території утвориться новий природний комплекс.
Нині людина своєю діяльністю активно впливає на окремі компоненти природи. Екваторіальні ліси, пустелі, хвойні і мішані ліси, степи та інші природні зони Землі перебувають під загрозою зникнення. На зміну їм приходять комплекси, створені людиною.

Природні зони

Природна зона — один з великих природних комплексів Землі. Основними чинниками утворення природної зони є клімат та рельєф, тобто компоненти природного комплексу, від яких залежить формування і розвиток інших його компонентів (ґрунтів, рослинності, тваринного світу). Природні зони розміщуються по всій території суходолу в певній послідовності від полюсів до екватора. їх розподіл можна простежити за картою природних зон світу.

Зона арктичних пустель. У навколополюсному просторі постійно холодна погода. Дуже низькі температури протягом усього року унеможливлюють розвиток рослинності. Лише мохи і лишайники влітку з'являються невеликими ділянками на островах Північного Льодовитого океану та частково на узбережжі. Тварини живляться організмами, що мешкають у водах Океану. Чайки різних видів, полярні сови, білі ведмеді, тюлені, песці — ось основні тварини арктичних пустель). Поступово на південь ця зона переходить у зону тундри.

Тундра займає величезні простори, вкриті болотами, що утворилися на поверхні багаторічної мерзлоти. Тундрова рослинність розвинута в основному в Північній півкулі на узбережжі та островах Північного Льодовитого океану і високо в горах. У Південній півкулі її майже немає, оскільки тут немає для неї відповідних умов. (Чому?) Основна ознака зони — її безлісся. Тут трапляються лишайники, карликові дерева, що стеляться по землі (карликова береза і полярна верба). Влітку багато ягід (журавлина, морошка, брусниця). Восени багато грибів.
Тундрові куріпки, полярні сови, дрібні гризуни — лемінги, великі північні олені, песці і полярні вовки населяють цю територію протягом усього року. Взимку тундра перетворюється на білу пустелю. Травоїдні тварини живляться рослинністю, яка зберігається під сніговим покровом, хижаки — травоїдними тваринами.
Улітку велика кількість перелітних птахів (качок, гусей, чайок) живляться рибою і утворюють на крутих морських скелях цілі колонії – пташині базари.

Поступово на південь тундра переходить у лісотундру. Тут уже з'являються дерева (берези, ялини, модрини). Лісотундра змінюється тайгою та зоною мішаних лісів.

Тайга і мішані ліси. Значна кількість опадів, більш високі, ніж у тундрі, температури зими і літа сприяють поширенню порівняно багатої деревної рослинності. Це — тайга. Тут ростуть хвойні (ялина, модрина), на південь — листяні (береза, осика) дерева. У підліску поширена трав'яниста і чагарникова рослинність. Досить багатий і тваринний світ. Сотні видів птахів, з яких найбільшими є глухарі та тетереви. З-поміж гризунів — зайці, білки, миші тощо. З копитних рослиноїдних тварин поширені олені, косулі, лосі; з хижаків — рись, вовк, ведмідь, соболь, куниця. Людина дуже змінила природу тайги: вирубала великі площі лісів, знищує птахів, тварин, будує міста й дороги.
Мішані ліси займають північну частину України майже до широти Києва.

Степи простяглися вузькою смугою через усю територію Євразії й Північної Америки на південь від лісів. Займають південь України. Влітку клімат у степу жаркий і сухий. Взимку випадає мало снігу. Рослинність у степу трав'яниста, оскільки для розвитку дерев не вистачає вологи. Незайманий людиною степ особливо красивий навесні. Яскраві плями ірисів і тюльпанів, маків, диких півоній та інших квітів перетворюють степ у яскравий різнобарвний килим. До середини літа рослинність висихає, стає бурою. Степи мають найродючіші ґрунти — чорноземи. Нині степи розорані. Природна рослинність і тваринний світ збереглися лише в заповідниках.

Пустелі. З усіх природних зон в пустелі клімат найпосушливіший і найжаркіший. Температури літа досягають 50°С, а поверхня в деяких місцях (пустеля Сахара) розжарюється до 80°С. Вологи не вистачає, суцільного рослинного покриву немає. Рослини пристосувалися до таких умов життя. Вони мають глибоке коріння і тонке схоже на голки листя (щоб менше випаровувалось вологи). З плазунів тут водяться змії й ящірки, з гризунів — тушканчики. Від пекучих променів Сонця вони рятуються в глибоких норах, а на поверхню виходять вночі. Птахів мало.

Савани. Чим ближче до екватора, тим більше дощів. У зоні саван вони випадають улітку. В цей час високі трави суцільно вкривають поверхню савани. Деякі з них, наприклад слонова трава, досягають висоти 5 м. Окремими групами дерев ростуть зонтичні акації, окремими деревами — баобаби. В сухий сезон (взимку) більшість дерев скидає листя, висихають трави.
У саванах водиться багато великих копитних тварин: зебри, антилопи, жирафи, буйволи, носороги, слони. З хижаків — леви, гепарди, гієни.
Людина значно змінила природу саван. Дикі тварини позбавляються своїх звичайних місць проживання. Незаймана природа зберігається в заповідниках і національних парках.

Вологі екваторіальні ліси. По обидва боки від екватора, де клімат вологий і жаркий, розташована зона вологих екваторіальних лісів. Тисячі порід різних дерев, переплетених ліанами, створюють непрохідні хащі. Через густу рослинність в екваторіальному лісі постійні сутінки. На кілометрі площі рідко можна знайти два однакових дерева. Тут постійне літо. Тому на одній гілці дерева можна одночасно побачити і цвітіння, і плоди. Тварини і птахи цих лісів мають постійну їжу. Більшість тварин живе на верхівках дерев, де багато сонця. Мавпи, папуги, інші птахи створюють постійний гамір у верхній частині лісу, що досягає висоти 80 м над поверхнею землі. Внизу тихо, темно, сиро і лише іноді промайне плямисте тіло ягуара або іншого хижака. У водоймах трапляються крокодили, бегемоти й інші тварини. Вологі екваторіальні ліси є легенями нашої планети, оскільки вони виділяють велику кількість кисню в атмосферу. Їх збереження — завдання всього людства.

Таким чином, природні зони змінюються в основному від полюсів до екватора залежно від широти місцевості. Але бувають винятки. На розміщення природних зон впливають висота місцевості, близькість морів і океанів, наявність теплих і холодних течій, інші причини.

Людина і природа

Первісна людина справляла на географічну оболонку незначний вплив. Вона стала віддалятися від природи після того, як перейшла від збирання і мисливства до землеробства й скотарства. Це змінило взаємовідносини людини і природи. Посухи й повені знищували врожай, призводили до загибелі худоби. І людина почала вживати заходів щодо їх захисту від стихійних лих, намагаючись удосконалити природу. Вона почала будувати дамби, зрошувальні канали, вирубувати ліс, осушувати болота. Поступово із зростанням населення, розвитком науки і техніки вплив людини на природу зростав.
Розглядаючи взаємовідносини людини з природою, можна виділити два основні напрями: а) вплив природи на людину та її діяльність; б) вплив людини та її діяльності на природу.

Вплив природи на людину та її діяльність. Говорячи про природу, мають на увазі поєднання природних умов, необхідних для життя людини і суспільства. Природа включає в себе предмети і явища, що виникли й існують самі по собі, незалежно від людини. Це грунт, повітря, вода, дикі тварини, рослини та ін.
Являючи собою частину природи, людина незмінно залежить від інших її частин. Щоб жити, вона повинна дихати, їсти, пити. На добу людині достатньо двох літрів води, двох кілограмів їжі і майже 25 кг повітря. Для її життя потрібна певна температура навколишнього середовища. Для нормального існування людського суспільства необхідні також корисні копалини й джерела енергії, родючі ґрунти, водойми, ліси й інші природні багатства.
Наявність цих умов визначає діяльність людини та її розміщення на земній кулі. В місцях, де сприятливі умови для землеробства і тваринництва, проживає більше людей, ніж у горах і пустелях, де умови для господарювання набагато складніші. Великі міста й густо заселені райони розташовані там, де є корисні копалини, зручні транспортні шляхи (на узбережжях річок, морів, океанів). Природа примушує людину по-різному будувати своє житло, пристосовуючи його або до холодних, або до жарких кліматичних умов, вирощувати певні види сільськогосподарських культур, розводити різноманітних свійських тварин.
Природа впливає й на здоров'я людини. Не випадково в найсприятливіших умовах на берегах морів та озер, у гірських районах, там де є лікувальні мінеральні джерела, розташовані санаторії, будинки відпочинку, туристські бази. Проживання в такій місцевості хоча б протягом короткого періоду часу зміцнює здоров'я людини.

Вплив людини та її діяльності на природу. Використовуючи всі багатства природи, людина своєю діяльністю все більше впливає на неї, не завжди думаючи про наслідки, що можуть призвести до негативних змін природних комплексів. Розвиток промисловості, хімізація сільського господарства, використання атомної енергії призводять до зміни газового складу атмосфери, насичення повітря шкідливими речовинами, забруднення водойм нафтопродуктами, відходами промисловості та сільського господарства. Людина створила величезні міста й безліч сіл, вкрила планету мережею залізниць та автомобільних доріг, проникла в надра Землі. Добуває корисні копалини, прокопує безліч тунелів, створює штучні озера — водосховища, знищує лісові масиви, розорює території під сільськогосподарські культури. Створені людиною електростанції, радіо- та телестанції заповнили навколоземний космічний простір різними випромінюваннями. Майже немає території на Землі, яку б не зачепила своєю діяльністю людина.
Порушуючи своєю діяльністю взаємозв'язки в природних комплексах, змінюючи їх, людина пристосовує природу для своїх потреб, часто не враховуючи шкідливих наслідків для самої себе.

Екологічні проблеми людства. Нині в багатьох районах Землі за рахунок викидів отруйних газів і шкідливих речовин змінився склад повітря атмосфери, стали непридатними для життя води річок, озер, зникли величезні площі лісів, багато тварин та рослин. Все це створило проблеми, які людина має розв'язати доки ще не пізно. Загибель середовища, в якому вона живе, призведе до загибелі її самої.
Проблеми, що виникають у зв'язку з втручанням людини в природні процеси і призводять до порушення їх рівноваги, називають екологічними проблемами. Бо саме наука екологія вивчає закономірність взаємовідносин людини, тварин, рослин, мікроорганізмів між собою і навколишнім середовищем. Розв'язати екологічні проблеми людство може лише в результаті спільної діяльності всіх держав світу. Є міжнародні громадські і державні організації, які займаються ними. Прийнято багато міжнародних угод з охорони вод Світового океану, суходолу, атмосфери, земних надр, рослинності і тваринного світу, космічного простору. Розв'язуючи екологічні проблеми, наша держава активно співпрацює з багатьма державами світу. Однією з найважливіших екологічних проблем в Україні є проблема ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, яка порушила рівновагу в природних комплексах, погіршила здоров'я людей і умови життя не тільки народу України, а й народів інших країн.
Куточки живої природи. В зв'язку з зростаючим впливом людини на навколишнє середовище та зміною нею природних комплексів людство взяло під охорону окремі території на Землі. Це зроблено з метою збереження природної різноманітності місцевості, рослинності й тваринного світу, а також для спостереження і контролю за природним середовищем. Такі території охороняються. Вони називаються заповідниками і національними парками. Ці території разом становлять лише 3% всієї площі суходолу.
Нині не знайдеться жодного материка, де б не було створено заповідних територій. Особливою територією є материк Антарктида, де, крім наукової, заборонено будь-яку господарську діяльність людини, яка здатна порушити природну рівновагу.

Територія України значною мірою змінена людиною і зберегти в недоторканості окремі природні комплекси дуже складно. Надмірне будівництво заводів, фабрик, розорювання земель, затоплення водосховищами родючих грунтів різко загострили екологічні проблеми. Наша Батьківщина ще не втратила усіх своїх багатств. Завдання держави і кожного з нас — врятувати їх від подальшого знищення. З цією метою в Україні вже створено значну кількість територій, що охороняються. З-поміж них найбільше значення мають 15 природних заповідників. Найдавнішим з них є заповідник Асканія-Нова в Херсонській області, заснований ще наприкінці XIX століття.

 

Базове джерело: Географія: Загал. географія: Підручн. для 6 кл. серед, шк. — Третє видання / О. Я. Скуратович, Р. Р. Коваленко, Л. І. Круглик.— К.: Зодіак-ЕКО, 2000.

Останні матеріали розділу "Фізична географія"

Географічне положення, кордони України

Україна є однією з найбільших держав Європи — її площа становить 603,7 тис. квадратних кілометрів. З...

Предмет фізичної географії України

Предметом фізичної географії України є її природні (фізико-географічні) умови та природні ресурси. В...

Природоохоронна діяльність в Україні

Відносини в галузі охорони і використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду, відтворен...

Природно-заповідний фонд України

Природно-заповідний фонд України — ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти як...

Несприятливі фізико-географічні процеси і явища на території України

До несприятливих фізико-географічних процесів, що відбуваються на території України, належать ерозія...

Фізико-географічне районування України

У межах географічної оболонки сформувалися різноманітні і неоднакові за розмірами природні (фізико-г...

Природні комплекси України

Природні комплексиПід час вивчення окремих компонентів природних умов України постійно зверталася ув...

Географічна наука