Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Історичний нарис та чинники формування транспортної системи Дніпропетровської області

Історія розвитку транспорту невіддільна від історії людського суспільства. Причиною цього є те, що без переміщення знарядь та предметів праці й самої людини неможливі ні виробництво споживання, ні яка-небудь інша цілеспрямована діяльність. Транспорт на території Дніпропетровської області виник у глибоку давнину. За первіснообщинного устрою потреби в ньому були мінімальними. Для цього періоду характерні найпростіші транспортні засоби: в'ючні тварини та гужовий транспорт, плоти, човни тощо.

Подальшого розвитку транспорт тут набув в період панування на території племен давніх слов'ян, коли завдяки розвитку землеробства і скотарства, відкриттю методів отримання і обробки металу, відбувалося збільшення продуктивності праці й одночасно її галузевий та географічний поділ. Збільшення об'єму продукції уже само по собі потребувало розвитку засобів транспорту. З виникненням приватної власності й поділом людей на класи, стали розвиватись держави, що призвело до збільшення транспортних потреб.

Розселення людей на обширних територіях, зокрема, по берегу Дніпра, будівництво міст, збір податків і данини, поширення обміну та торгівлі, завойовницькі й оборонні війни - усе це сприяло порівняно швидкого розвитку кораблебудування і водного транспорту. Проте, значною перепоною у розвитку водного транспорту були Дніпровські пороги, які, фактично, блокували вихід до моря. Тому населення змушене було тягнути човни по суходолу на значну відстань, і лише за порогами знову могли пливти по течії. Надзвичайно розвиненим був і північний річковий шлях.

Перші сухопутні дороги на території області були створені руськими князями ще в XI столітті. По Дніпру та по суші проходили знамениті шляхи "з варяг в греки", "залізний", "соляний", "шовковий". Це сприяло розвитку міст, що розташувалися на високих берегах річок, виникненню ремісничих центрів. Утворилася розвинена мережа сухопутних доріг, по яких Київ здійснював торговельні зв'язки по шістьох основних магістральних напрямах: Західному (Лядському), Південному (Грецькому), Південно-східному (Тмутараканському, сьогоднішня Кубань), Північно-східному (Муромському), Північному (Новгородському і Суздальському), а також на Литву через Полісся і Прип'ять.

На території Надпоріжжя набули розвитку такі унікальні шляхи сполучення, як "чумацькі шляхи" (тракти). Виникнення цих трактів було пов'язано зі зростанням перевезень солі з Криму і Галичини у центральні райони України і Росію. У зворотному напрямі везли пшеницю, промислові та інші товари. Мережа цих шляхів остаточно сформувалася на початку XVI сторіччя і проіснувала до 90-х років XIX сторіччя. Найвідомішим тут був шлях до Одеси. Вже у ХХ столітті, після побудови Дніпрогесу і затоплення порогів, став можливим вихід по Дніпру безпосередньо до Чорного моря, що спричинило зростання кількості річкових перевезень в регіоні та країні в цілому.

З 1783 року територія області належить Російській Імперії. Тут починає будуватись мережа залізниць (з 1861 року). Спочатку вони використовувались здебільшого у промислових цілях, але згодом почали популяризовуватись і пасажирські перевезення. Однією з перших тут була побудована залізнична колія, що з'єднувала Севастополь і Лозову (1873 p.). Наступні колії були побудовані у 1881, 1898, 1901, 1904, 1927 роках. Останній залізничний шлях був укладений між Лозовою та Дніпродзержинськом у 1954 році.

Активно розвивався на Дніпропетровщині і автомобільний транспорт. Перші авто з'явились тут на початку XX ст. На початок 1910 року у Таврійській губернії (куди входила сучасна Дніпропетровська область) налічувалось 168 автомобілів з 618 в Україні в цілому. Запроваджуються перші транспортні керуючі організації - Губтранси. В 1927-1930 роках в Дніпропетровську були організовані спеціальні гаражі. Тут зароджується профілактичне технічне обслуговування автомобілів. Створюються спеціалізовані дільниці: карбюраторна, електротехнічна, шиноремонтна та інші. Згодом тут відкриваються перші в союзі авторемонтні заводи і авторемонтні майстерні на базі яких в кінці 1939 року був організований республіканський трест "Укравторемонт".

Створення цивільної авіації на Дніпропетровщині, як і в Україну в цілому, пов'язане з розвитком промисловості, сільського господарства, науки і техніки в середині 20 - 30-х років ХХ століття. Перші ж повідомлення про посадку літака в Катеринославі опубліковані в газеті "Голос солдата" від 24 лютого 1918 року, № 33. Ця подія, фактично стала початком розвитку тут повітряного транспорту. З 1921 по 1925 pp. через Катеринослав виконувалися транзитні поштові рейси. Згодом був відкритий і міжнародний аеропорт. У Дніпропетровську формується потужний залізнично-автомобільно-авіаційний транспортний вузол. У 1926 році на трасі Одеса - Кривий Ріг - Катеринослав - Харків відкривається в Катеринославі повітряна станція (НД) "Укрповітряшлях": спершу в районі заводу ім. Карла Лібкнехта, а потім - в полі на місці нинішньої міської лікарні № 16. У 1932 році у Дніпропетровську утворюється перший авіаційний загін.

Перші авіарейси із Кривого Рогу в Харків і Одесу почали виконувати ще далекого 1926 року. Через півстоліття в місті був побудований аеропорт «Змичка» із ґрунтовою злітно-посадковою смугою. Невеликими літаками АН-2, ЛИ-2, ИЛ-14 і АН-24 щорічно перевозилося близько шести тисяч пасажирів. Сучасну повітряну гавань місто отримало в січні 1979 року, коли поблизу від села Лозуватка завершилося будівництво бетонної злітно-посадкової смуги з комплексом авіаційних служб, аеровокзалом, пропускна здатність якого становила 400 чоловік за годину. Працював Криворізький аеропорт цілодобово. Він приймав літаки всіх типів. 1986 року, коли почалося будівництво Криворізького залізорудного комбінату окислених руд (спільне будівництво Румунії, Чехословаччини, НДР і Радянського Союзу), аеропорт одержав статус міжнародного. Після розвалу СРСР експлуатацію аеропорту здійснює комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Кривій Ріг".

Провідна роль у формуванні транспортної системи Дніпропетровської області належить суспільно-географічним факторам, а саме економічним: рівню економічного розвитку території, галузевій, територіальній, функціональній структурам господарського комплексу, системі розселення області. Відомо, що даний регіон є одним з найбільш розвинених у державі. Тут виробляється значна частка продукції України, створюється до 26% ВВП держави. Потужний промисловий розвиток, налагоджене сільськогосподарське виробництво вимагають достойного рівня розвитку транспортної інфраструктури, як невід'ємної частини усіх виробничих комплексів. Важливим показником є досить високий рівень життя населення, що визначає особливу галузеву структуру транспортної системи. Також слід відзначити значний потік капіталовкладень зі сторони держави та приватних осіб, які зацікавлені в безперебійному і високоякісному функціонуванні транспорту.

Формування транспортної мережі області у значній мірі визначається її економіко-географічним положенням. Область знаходиться у центральній частині України, тому вона є транзитною, а отже і стратегічно важливою для більшості регіонів держави. На процес формування елементів територіальної структури транспортної системи області суттєвий вплив має забезпеченість шляхами сполучення. Дніпропетровщина перетинається важливими залізничними і автомобільними шляхами міжнародного значення. На території Дніпропетровської області проходять транспортні магістралі, які з'єднують її із зарубіжними країнами.

До пріоритетних соціально-демографічних чинників розвитку і розміщення транспортної системи області відносяться: наявність значної кількості населених пунктів, а серед них - високорозвинених і густонаселених міст (Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Нікополь та ін.); невелика середня відстань між населеними пунктами, що сприяє збільшенню кількості поїздок; дисперсно-груповий характер системи розселення висока внутрірайонна міграційна рухливість населення. До культурних чинників відносяться наявність тут рекреаційних осередків (поблизу Дніпра), великої кількості пам'яток історії та природи. Історично вигідні умови розміщення і функціонування транспортних систем також є вагомим чинником розвитку. Значний потенціал району і його вагома роль у національному господарстві активізує управлінський чинник: втручання державних структур у процес розміщення і діяльності транспорту у Дніпропетровській області.

Неабияку роль відіграє природний фактор, адже значна частина території області характеризується деякою еродованістю, тому спорудження автомобільних магістралей є дещо проблематичним. В цілому Дніпропетровська область має переважно рівнинний рельєф, що по великому рахунку сприяє розвитку розгалуженої системи автомобільного та залізничного транспорту. Сприятливі кліматичні умови уможливлюють існування авіаційного транспорту, а наявність Дніпра і його приток - річкового.

Географічна наука