Заповіді дисертанта Неофіційно схвалено і рекомендовано всім дисертантам

Вченим можеш ти не бути,

але кандидатом бути зобов'язаний.

Науковий фольклор

 

Підготовка дисертації

  1. Не пиши довго. Дисертація не «Війна і мир», а ти не Лев Толстой. Товста дисертація діє на опонентів, як червоний колір на бика.    
  2. Не пиши коротко. Це свідчить або про великий талант, або про невеликий розум. Ані того, ані іншого опоненти тобі не пробачать.    
  3. Заголовок для дисертації - те ж саме, що капелюшок для жінки в роках.    
  4. Дотримуйся міри при виборі літератури «за і проти». Коли в дисертації багато матеріалу «проти», з'являється сумнів у правоті твоїх переконань. Якщо ж наводяться тільки дані «за», незрозуміло в чому твоя заслуга.    
  5. Не хлопай по плечу класиків природознавства.    
  6. Не зазнавайся. Не думай, що всі навколо дурні, а ти один розумний.
  7. Уникай особистих займенників. Заміняй нахабне «я вважаю» скромним «ймовірно, можна вважати».    
  8. Перевіряй якість дисертації на домашніх та колегах. Нормальна дисертація у слухачів повинна викликати мимовільне позіхання і подальший сон. Розділи, що викликають веселі посмішки або відчуття гнітючого неспокою, необхідно переробити.
  9. Не радій, якщо недосвідчений слухач говорить, що йому все зрозуміло: це вірна ознака того, що ти не будеш зрозумілим для наукової аудиторії.

Підбір опонентів

  1. Опонент - центральна фігура на захисті.    
  2. Краще всього, коли не зважаючи ні на що опонент все ж таки має загальне уявлення про предмет дисертації, але не є фахівцем в даному питанні.
  3. Абсолютно незнайомий з питанням опонент може зробити ведмежу послугу, розхвалюючи якраз те, що потрібно помірно лаяти. Фахівець, напроти, заглиблюється в деталі, небажані для публічного обговорення.    
  4. Уникай запрошувати в опоненти молодих кандидатів і докторів. Вони тільки завойовують собі «місце під сонцем» і завжди готові скористатися нагодою, аби показати себе і зганьбити інших. Набагато зручніше запрошувати маститих заслужених діячів науки, бо до старості всі ми робимося якщо не добрішими, то, у будь-кому разі, більш ледачішими.    
  5. Передбачуваних неофіційних опонентів намагайся зробити співучасниками захисту. Для цього звертайся до них за порадами й подякуй їм за цінну допомогу. Тим самим, ти продемонструєш свою нікчемність і їх перевагу. Таким чином, ти зробиш ворога зацікавленим у позитивному результаті захисту, бо кому ж хочеться виступати проти своїх же власних рекомендацій?!

Захист дисертації

  1. Немає більшого ворога для дисертанта, аніж сам дисертант. Саме він відображає свою дисертацію з точністю кривого дзеркала. Закономірність цього явища підтверджена майже в 100% випадків, що змушує рахуватися з ним. Враховуючи це, дисертант багаторазово репетирує свій виступ вдома.    
  2. На кафедрі поводься пристойно. Не колупай у вухах, не крути вказівкою над головами сидячих у президії, не пий більше одного стакана води, не плач.    
  3. Якщо доповідь написана - не вимовляй її, а читай. Бурмотіння дисертанта викликає обурення слухачів.
  4. Намагайся говорити однотонно. Чим більше членів Вченої ради будуть спати або мріяти про особисті справи, тим швидше і успішніше пройде захист.    
  5. Дуже важливий ілюстраційний матеріал. Намагайся користуватися мультимедійним проектором. Тут можна похизуватися кількістю фактичного матеріалу. Для цього скомандуй механікові: «Крива № 25. Таблиці з № 8 по № 24 пропустити! ». Звичайно, не обов'язково підбирати потрібний матеріал: згодиться все, що завгодно. Механіку неважливо, що пропустити, а аудиторію полонить самий факт великої кількості матеріалу.    
  6. Якщо є таблиці, вішай їх більше. Само собою зрозуміло, що зупинятися слід тільки на деяких, що дають фон великого експериментального матеріалу.    
  7. У заключному слові дякуй і кланяйся, кланяйся і дякуй. Строго дотримуйся необхідної табелі про ранги. Відсутнім дякуй менше, присутнім - більше.    
  8. Після успішного захисту влаштуй бенкет.

Складено нудьгуючими членами Вченої ради під час захисту дисертацій; розмножено вдячними дисертантами.