В сучасному глобалізованому світі, безумовно, існують чимало технологій для забезпечення нормального процесу життєдіяльності, функціонування всіх систем життєзабезпечення та виробництва. Разом з тим, попри високий рівень життя, технологій та безпеки, сьогодні ніхто не застрахований від надзвичайних ситуацій, які можуть загрожувати здоров’ю та життю як однієї, так і великої кількості людей.
Спектр надзвичайних ситуацій дуже широкий, тому вимагає приділенню особливої уваги до створення та функціонування систем моніторингу та прогнозу певного виду надзвичайних ситуацій.
Щорічно в Україні виникає до 300 надзвичайних ситуацій тільки природного походження, до яких відносяться явища метеорологічного, гідрологічного та геологічного характеру. Варто зазначити, що нині Україна є найбільш критичним регіоном Європи з техногенного навантаження, що у 5-6 разів перевищує середньоєвропейський рівень. У світовій практиці традиційно одним з найбільш важливих застосувань матеріалів дистанційного зондування Землі є моніторинг надзвичайних ситуацій. Ще в середині 70-х років, коли характеристики бортової апаратури для аерокосмічних зйомок значно поступалися сучасним, дистанційне зондування Землі використовувалися для моніторингу певних видів надзвичайних ситуацій - таких, наприклад, як лісові і степові пожежі, затоплення територій при розливах рік, великі нафтові розливи на акваторії й ін., а також для оцінок негативних наслідків, заподіяних антропогенними чи стихійними явищами. Головні властивості даних дистанційного зондування Землі, які обумовлюють велику їх цінність для використання у даній сфері:
- висока оглядовість космічних знімків, можливість одержання одночасної інформації як про територію, на якій розвивається надзвичайних ситуацій, так і про суміжну;
- можливість переходу від дискретної картини значень показників, що характеризують розвиток надзвичайних ситуацій, на окремих ділянках території до безперервної картини просторового розподілу даних показників і, як наслідок, можливість виявлення зон з аномально високими значеннями показників;
- можливість одержання інформації з важкодоступних місць, де оперативний контроль за надзвичайними ситуаціями наземними засобами утруднений;
- високий ступінь генералізації картографічної інформації (змінювання її масштабу), що полегшує узагальнення даних контролю за надзвичайними ситуаціями і прийняття адекватних рішень.
Ведення моніторингу небезпечних об’єктів засобами дистанційного зондування та складання оперативних карт є ефективним засобом попередження надзвичайних ситуацій, а в частині ліквідації їх наслідків – складовою частиною процесу формування прийняття вірного управлінського рішення.