Ще у 2014 році надіслав до профільного комітету ВР. Отримав відповіді, з яких побачив, що ані депутати, ані їхні консультанти не мають уявлення про проблему. З цього і почалися мої пошуки етнології та етнологів, які й досі не знайшлися. Знаю лише, що робити їх треба з географів.

ПРО ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
Людина – істота колективна, тому обов’язково, без виключень, входить до певної людської спільноти.
Населення кожної країни є етнічно строкатим, складається з етнічних спільнот різного рівня.
Етнічні спільноти, як природне явище, існують за природними законами, тому конкурують між собою.
Конкуренція між етнічними спільнотами породжує відносини різного рівня гостроти, від симбіозу (безконфліктного співіснування) до геноциду (знищення).
Держава, як механізм налагодження та підтримання безконфліктного існування населення країни, ставить себе та країну під загрозу громадянської війни та розпаду в разі відсутності або недієвості ДЕРЖАВНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ.
Для започаткування такої політики держава повинна мати необхідну інформацію та інструменти. Вона повинна знати:
- які етнічні спільноти мешкають в країні
- етнічні території спільнот
- тип кожної спільноти
- кількісний склад спільнот як по країні, так і по територіям та місцевим громадам
- етногенези спільнот
- рівні конфліктності між спільнотами.
Збирання, обробка такої інформації, розробка рекомендацій для органів державної влади потребує фахівців-етнологів.
Цільове держзамовлення їхню появу забезпечить. Виконання ними функцій забезпечить створення дослідницької наукової установи.
Найперше завдання для цієї установи – розробка засобу встановлення етнічного стану для кожної людини. Об’єктивне його встановлення дасть змогу робити відповідну відмітку у паспорті та встановити якісні та кількісні характеристики населення кожної території.
Встановлення етногенезів кожної спільноти дозволить встановити їхній вік, а через це здатність до певних дій. Держава матиме уяву – яку спільноту стримувати, а яку підтримувати.
Державна територія складається з етнічних та колонізованих територій, тому міжетнічні конфлікти зазвичай спалахують на колонізованих територіях та на кордонах етнічних земель. Держава повинна приділяти особливу увагу цим територіям.
Населення повинно мати певне уявлення про стан та проблеми етнічності своєї країни, тому держава повинна забезпечити його просвіту ще на шкільному рівні та суспільне обговорення через ЗМІ. виникаючих проблем та загроз.
Кожна людина повинна знати, що зневажливе відношення до мови, віри та етнічної території завдає ЕТНІЧНОЇ ОБРАЗИ на свідомому та підсвідомому рівні. Така образа робить дискомфортним мешкання ображеної спільноти в країні, штовхає на відокремлення (сепаратизм). Тому держава повинна чітко заборонити образливі дії через відповідну статтю у КК.
Започаткування та подальший розвиток ДЕРЖАВНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ підкажуть додаткові засоби та інструменти.