Все більше вчених погоджуються, що картографічна наука нині розвивається в руслі формування нової геоінформаціної парадигми. Ця нова модель постановки наукових завдань, за словами відомого російського картографа О. М. Берлянта, розвивається на базі запропонованих раніше мовної, комунікаційної, модельно-пізнавальної концепцій та їх конвергенції – шляхом поєднання в розробці географічних інформаційних систем (ГІС). З останніх десятиліть ХХ ст. ГІС-технології починають займати центральне положення в картографуванні й опрацюванні географічних даних. Створення ГІС є одним з основних завдань нового напряму в науці – геоінформаційного картографування, яке формується на стику географії, картографії, інформатики, теорії інформаційних систем та інших дисциплін. Чинниками, які сприяли становленню і розвитку ГК, стали розвиток теорії і методів нової науки геоінформатики, широке впровадження в географію і картографію ГІС-технологій, створення різноманітних ГІС-продуктів, геобаз даних, розвиток технічних засобів і методів комп’ютерного картографування. Саме зв’язок графічного зображення об’єктів на карті з комп’ютерною базою даних надав можливості еволюції функцій карти, перетворення її на геоінформаційну модель. Такі моделі застосовуються нині у багатьох галузях практичної діяльності людини і допомагають вирішувати цілком конкретні практичні завдання. В цьому щоденнику Вашій увазі пропонується обговорення  новин та тенденцій у галузі геоінформаційного картографування в Україні і світі.