Останніми роками все частіше в різних ЗМІ з’являються повідомлення про так званий дауншифтинг, який невиправдано ототожнюють з переїздом міщан в села (англ. downshifting – переключення автомобіля на більш низьку передачу, а також уповільнення або послаблення будь-якого процесу).

Вважається, що термін downshifting вперше був вжитий в газеті «Вашингтон Пост» від 31 грудня 1991 р. в статті американки Сари Бан Бреатнах «Living in A Lower Gear: Downshifting: Redefining Success in the '90s» («Життя на зниженій передачі: дауншифтинг і новий погляд на успіх в 90-і»).  Суть цього явища полягає у відмові від шаленої гонитви за матеріальним збагаченням і кар’єрного зросту заради реалізації своїх власних ідей, бажань, мрій.

Це абсолютно не означає, що людина кидає все і тікає світ за очі. Це процес повернення до справжніх прагнень душі, які постійно відкладаються «на потім», «як тільки зароблю більше», «як отримаю підвищення» і т.д. Адже суспільство постійно диктує свої умови достойного існування в ньому, що переростає в догмати і стереотипи. Під достойним існуванням більшість людей розуміють проживання в місті, наявність високооплачуваної посади (або власного бізнесу), автомобіля, шикарно обставленої квартири (не менш ніж 2-х кімнатної і якомога ближче до центру міста), можливість купувати брендовий одяг, прикраси, технологічні новинки, можливість відвідувати культурно-розважальні заклади і т.д.

Ті ж, хто обирають для себе інші цінності і наважуються йти в розріз з цими догматами, сприймаються як диваки, або взагалі не знаходять розуміння серед оточуючих, навіть рідних.

Дауншифтером може стати і багатій, як наприклад, Будда, римський імператор Діоклетіан, Лев Толстой, король Великобританії Едуард VIII, Джон Дрейк (засновник рекрутингової компанії Drake Bean Morin Inc.), американський письменник і філософ Генрі Девід Торо і т.д.  І при цьому не обов’язково відмовлятися від всього нажитого майна або кидати роботу, головне знати, що тобі  насправді треба від життя, що робить тебе по-справжньому щасливим. Зазвичай приходить усвідомлення того, що насправді заробляючи не так й вже багато, можна задовольнити першочергові людські потреби, тобто відбувається перехід до «simple life».  Дауншифтер, на приклад, обирає менш оплачувану роботу, але натомість вивільняє час, який може присвятити собі і своїй сім’ї.

Дауншифтинг, як процес, виник на противагу кар’єризму.  В Європейських країнах навіть наводять дані по чисельності дауншифтерів, яких з кожним роком стає все більше. І підходити до цього питання треба з усією відповідальністю. Якщо вам ваша робота дійсно не до душі, ще й при цьому виснажує фізично і морально, зовсім не залишає часу на хобі, сім’ю і просто відпочинок, то варто задуматися, а чи варта вона таких жертв…